За це треба боротися: експерт пояснив, як виробництво біопалива може вплинути на економіку України
Київ • УНН
КИЇВ. 9 лютого. УНН. Україна повинна поступово переходити на відновлювальні джерела енергії, зокрема — на біоетанол і біогаз. У країни дуже багато відходів сільськогосподарської продукції, які є сировиною для цих технологій. Головне — розуміти, що це питання несе суттєву користь не лише аграрній сфері, а впливає на державу на макроекономічному рівні. Про це УНН розповів голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
Цитата
“Перехід України на відновлювальні джерела енергії — це абсолютно правильні меседжі, зокрема, — на біогаз і біоетанол. Ми — аграрна країна, тому наш потенціал в біоенергетиці найбільший серед європейських країн: у нас найбільша територія, у нас найбільше сільськогосподарських відходів, залишків, які якраз є сировиною для цих технологій. Якщо при владі пропонують прискоритись у цьому напрямку, то це абсолютно вірна ідея”, — вважає Гелетуха.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна як аграрна наддержава: нардеп Івченко про біопальне з кукурудзи, боротьбу за маленького фермера та плани на міністерське крісло
Деталі
Він також додав, що сукупний об’єм біоенергетики України можна оцінити у 23 млн тонн у нафтовому еквіваленті, а це складає приблизно 25% від тої енергії, яку загалом споживає Україна.
“Якщо виключно по біогазу подивитися, то ми оцінюємо можливості виробництва біометану і біогазу до 8 млрд метрів кубічних на рік. Тобто це, знову ж таки, близько 25% загального споживання природного газу в Україні. За це варто боротися і варто цим займатися”, — підкреслив експерт.
Стосовно виробництва біоетанолу Гелетуха наголосив, що в Україні для нього багато сировини — як кукурудза, так і залишки зернових і цукрових буряків. Для впровадження 10% біоетанолу у бензині для зменшення шкідливих викидів, за його словами, достатньо просто дозволити його використання.
Разом із тим Гелетуха вважає, що виробництво біопалива повинно стати невід'ємною складовою аграрної політики Уряду, хоч це ще й досі не так. Представників влади, які враховують і розуміють позитивний вплив розвитку цього напрямку на державу — одиниці. Адже питання лежить не лише в аграрному секторі, за словами експерта, а сягає макроекономічного рівня.
“Якщо ми виробляємо біометан, біогаз і біоетанол — ми це все робимо із місцевої сировини. Відповідно, ми створюємо робочі місця і для заготівлі цієї сировини, і для виробництва цих продуктів. Друге — ми заміщуємо імпорт. Відповідно, це вплине позитивно на наш торговельний баланс: більше всередині виробляємо, аніж завозимо з-за кордону. Це буде позитивний вплив мати на курс валюти, а всі ці створені робочі місця будуть податки платити, місцева економіка буде розвиватися”, — підсумував Гелетуха.
Доповнення
Відзначимо, що нардеп аграрного комітету Вадим Івченко запропонував залишати 30% експортної кукурудзи, щоб переробляти її на біоетанол в Україні. Таким чином, біоетанол можна було б додавати до бензинів і дизелів, зменшуючи викиди парникових газів і створюючи нові робочі місця для переробки кукурудзи на біопаливо. Він також розповів про великий потенціал виробництва екогазу в Україні з відходів тваринництва, птахівництва та аграрництва.
Нагадаємо, раніше Івченко розповів європейському виданню Eureporter про те, що потрібно для повноцінної інтеграції України у світовий продовольчий ринок.
