В ЄБА розкритикували наміри КМУ підвищити акциз на алкоголь

Водночас за даними експертів Асоціації, збільшення ставок акцизного податку протягом останніх років призводить до скорочення реалізації легальної продукції та не сприяє збільшенню надходжень до державного бюджету, як це зазначається в поясненні до проекту Закону № 4101.

“Так, у 2017 році акцизний податок на лікеро-горілчані вироби було збільшено на 20%, проте, це не тільки не забезпечило додаткових надходжень до державного бюджету, як передбачалось, але й призвело до їх зменшення.

Загалом, в період з 2014 по 2017 роки ставка акцизного податку на лікеро-горілчані вироби зросла на 125% (з 56,42 гривень за 1 л 100% спирту до 126,96 гривень за 1 л 100% спирту). Проте, надходження зросли лише на 14%”, — повідомляють у пресслужбі ЄБА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт пояснив, як не купитися на обман від виробників “псевдогрузинських” коньяків в Україні

За даними Державної казначейської служби України, за січень-червень 2020 року від виробництва лікеро-горілчаних напоїв отримано майже на 13% більше надходжень акцизного податку, а від імпорту — на понад 22% (ніж за аналогічний період минулого року).

“Бізнес вкотре наголошує на важливості стабільного податкового навантаження, задля досягнення розвитку тієї чи іншої сфери”, — йдеться у повідомленні.

Також ЄБА звертає увагу на те, що в грудні 2019 було прийнято закон про демонополізацію спиртової галузі, який вступив в силу з 1 липня 2020 року та передбачає, у тому числі, приватизацію спиртових заводів. Однак, основним споживачем спиртової галузі України станом на 2020 рік залишаються виробники лікеро-горілчаних виробів (80% від усього виробленого спирту ректифікованого використовується на їх виробництво), а частка експорту спирту не перевищує 2% від загального обсягу виробництва.

Окрім цього, згідно з Угодою про асоціацію Україна ЄС встановлена квота на експорт етанолу до ЄС у розмірі 85400 тон, яка у 2021 році складатиме 100000 тон та поки не передбачається її перегляд, що також є певним бар’єром у експорті як готової продукції, так і сировини.

“А це означає, що інвестори, які зацікавлені будуть у придбанні спиртзаводів вимушені будуть сконцентровані на внутрішньому спадаючому ринку виробництва та збуту продукції та сировини.

Проте, фактори, які сприятимуть негативній тенденції галузі (а саме — збільшення ставок акцизного податку на 11,6%) можуть вплинути на інвестиційну привабливість придбання спиртзаводів, а отже, і на надходження до державного бюджету”, — додають у ЄБА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Продаж алкогольних напоїв: споживачі обирають українське

Водночас, частка нелегального ринку алкогольної продукції продовжує зростати, а чергове збільшення ставок акцизного податку лише сприятиме розвитку цієї негативної тенденції.

Так, за оцінками Державної служби статистики України, уже понад 50% обсягу міцного алкоголю на ринку є нелегальним, і саме через це легальний бізнес зазнає серйозних втрат.

“Більше того, збільшення державою податкового навантаження у період економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, може поставити легальних операторів ринку алкогольних напоїв в Україні у ще більш скрутне фінансове становище, поглибити кризові явища в галузі та обмежити можливості для системного розвитку.

Тож Європейська Бізнес Асоціація закликає утриматись від підвищення фіскального тиску в період кризи, що, в цілому, стосується норм законопроєкту № 4101. В протилежному випадку, втрати для бізнесу будуть ще болючішими, а деякі компанії, імовірно, взагалі будуть вимушені призупинити свою діяльність”, — резюмували у прес-службі ЄБА.

Як писав УНН, до ТОП-5 надійних українських виробників якісного алкоголю належать такі лікеро-горілчані компанії, як: “Баядера — Груп” (ТМ “Хлібний дар”), “Глобал Спірітс” (УДК) (ТМ “Хортиця”), “ЛВН Лімітед” (ТМ “Немірофф”), ЛГЗ “Прайм” (ТМ “Prime”, “Житник”) і ТОВ “Атлантіс” (ТМ “Грін Дей”).