13 країн проти внесення у порядок денний ГА ООН пункту, коспонсором збереження якого є Україна: про що мова
Київ • УНН
КИЇВ. 19 вересня. УНН. Тринадцять країн виступили проти внесення у порядок денний 75-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН пункту про “Обов’язок захищати”. Україна є серед коспонсорів збереження цього питання на порядку денному, написав у своєму Facebook постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, передає УНН.
“Тринадцять — стільки країн виступили проти внесення у порядок денний 75-ої ГА ООН пункту про „Обов’язок захищати“. Пункт, який вже був проголосований і рекомендований 74-ою сесією для розгляду на 75-ій. Пункт, який був цього тижня рекомендований і Генеральним комітетом ООН для внесення. Україна є серед коспонсорів збереження цього питання на порядку денному ГА”, — написав Кислиця.
З його слів, згадані країни — це Білорусь, Іран, Киргизстан, ДР Конго, КНР, Куба, М’янма, Нікарагуа, Росія, Єгипет, Ерітрея, Південний Судан, Сирія.
Дипломат нагадав, що вісім з них також голосували на 74-ій сесії проти внесення в порядок денний 75-ої сесії пункту “Ситуація на окупованих територіях України”.
На голосування пропозицію вилучити з проекту порядку денного цей пункт внесла Сирія, зазначив постпред: країна, якає однією із “головних проксі Росії в ГА”.
“Обов’язок захищати, або обов’язок захистити (responsibility to protect (R2P) — концепція в міжнародному праві. Підтримана ООН у 2005 році. Складається з декількох принципів, які засновуються на ідеї суверенітету не як привілею держави, а як, зокрема, обов’язку держави щодо свого населення. Згідно із концепцією, на державі лежить первинний обов’язок щодо захисту населення на території держави. Якщо ж держава не в змозі захистити людей, чи то через відсутність можливості, чи то через брак або відсутність політичної волі — обов’язок захищати переходить до міжнародного співтовариства”, — зазначив Кислиця.
Він пояснив, що обов’язок захищати є переосмисленням концепції гуманітарної інтервенції. Але на відміну від неї передбачається застосування військових акцій як обов’язок міжнародного співтовариства, а не як право держави чи групи держав.
“R2P націлена на попередження міжнародних злочинів: геноцид, військові злочини, злочини проти людства, етнічні чистки. Разом з тим існують погляди, що R2P може застосовуватися і в інших ситуаціях. Може мати місце застосування сили однією державою проти іншої в т.ч. і для цілей, які не малися на меті розробниками концепції і країнами, які ухвалили відповідну резолюцію ГА ООН”, — додав він.
Нагадаємо, напередодні Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію про становище в Республіці Білорусь. “За” проголосували представники 23 держав, “проти” — двох (Еритреї та Венесуели), “утрималися” — 22.
