Генпрокуратура представила бачення щодо відповідальності за найтяжчі воєнні злочини

"В рамках офіційних заходів 18-ої Асамблеї держав-учасниць Римського статуту Міжнародного кримінального суду Гюндуз Мамедов взяв участь у панельній дискусії "Відповідальність за найтяжчі злочини: Міжнародний кримінальний суд та інші можливі механізми для України", - йдеться в повідомленні.

Мамедов виступив з доповіддю, в якій акцентував увагу на невідворотності покарання за порушення норм міжнародного гуманітарного права, як одному з основних елементів правосуддя перехідного періоду.

"За останні 3 роки тільки прокуратурою АР Крим встановлені численні факти вчинення серйозних порушень норм міжнародного гуманітарного права і грубих порушень прав людини, починаючи з лютого 2014-го року: від вбивств до використання цивільного населення під час захоплення військових частин і об'єктів. До Офісу Прокурора МКС було направлено 6 інформаційних повідомлень", - зазначив Мамедов.

За його словами, щодо подій на Донбасі надавалась певна правова оцінка, і в МКС були направлені документи аналітичного характеру про відповідність злочинів, скоєних в Україні вищими посадовими особами Російської Федерації і збройними групами "Донецька Народна Республіка" і "Луганська Народна Республіка", злочинам проти людяності або воєнним злочинам.

"Це обстріли об'єктів цивільної інфраструктури, вбивства та катування військовослужбовців та цивільних осіб, злочини по відношенню до дітей. Таких інформповідомлень теж 6, останнє - відправлене днями", - зазначив заступник Генпрокурора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ГПУ звернулась до Міжнародного суду щодо дій РФ під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве

Також він наголосив на тому, що до 2014 року на території України не здійснювалися такі злочини, тому не було ані слідчої, ані судової практики їх розслідування та розгляду.

"Наразі систематизуємо і розробляємо єдину Стратегію по всій Україні для координації роботи в цьому напрямку органів прокуратури, правоохоронних та інших органів державної влади, а також неурядового сектору", - додав Мамедов.

Окрім того, він звернув увагу на проблеми з розслідуванням правоохоронними органами України вищезазначених фактів.

"Мова йде про відсутність фізичного доступу до окупованих територій, недосконале національне кримінальне законодавство, наявність політичного і дипломатичного імунітету в деяких посадових осіб держави-агресора. Тому на порядку денному стоїть питання ратифікації Римського статуту та імплементація норм міжнародного гуманітарного права до українського законодавства", - йдеться в повідомленні.

У свою чергу європейські партнери висловили сподівання, що вже наступного року Україна братиме участь у Асамблеї як учасниця Римського статуту.

Нагадаємо, експерт Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко заявив, що Міжнародний кримінальний суд не має реальних можливостей для захисту прав і свобод громадян України.