ТОП-5 головних подій 2018 року

1. Об'єднавчий собор та створення Православної Церкви України

11 жовтня Синод Вселенського Патріархату в Константинополі скасував постанову 1686 року, яким київська митрополія підпорядковувалась Московському патріархату, а також зняв анафему з предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату Філарета і голови Української автокефальної церкви Макарія. Це дало можливість Україні розпочати процес об'єднання православних церков та утворення єдиної та незалежної від Москви Православної Церкви України.

Наприкінці листопада відбулось ще одне засідання синоду Вселенського Патріархату, на якому було затверджено проект статуту Української церкви. А 15 грудня в Софії Київській відбувся Об'єднавчий собор, на якому було обрано голову Православної Церкви України Митрополита Епіфанія. Сам Томос Україна повинна отримати 6 січня 2019 року, а ПЦУ стане однією з найбільших православних церков у світі.

2. Воєнний стан без обмежень

Напад росіян на українські кораблі в Керченській протоці та захоплення в полон 24 українських моряків, яке відбулось 25 листопада, призвело до термінового засідання Ради національної безпеки і оборони України. Наступного дня на позачергове засідання зібралась Верховна Рада. На обох засіданнях обговорювали питання введення в дію воєнного стану.

26 листопада на території 10 областей України ввели воєнний стан терміном на 30 днів. Як тоді повідомляли перші особи держави, він був потрібен для того, щоб мати змогу перевести країну в режим військової готовності, адже Росія готувала широкомасштабний наступ. Президент України Петро Порошенко особисто запевняв, що жодних утисків прав і свобод громадян України не буде.

Перший в історії незалежної України період життя в умовах воєнного стану припинився о 14:00 26 грудня. У Президента відзвітували, що воєнний стан не вплинув ні на людей, ні на економіку. Натомість вдалось здійснити передислокацію українських військ, а військові частини доукомлектували необхідною військовою технікою. Окрім цього, за словами Порошенка, в областях, де було введено воєнний стан, зафіксовано на 26% менше злочинів, ніж зазвичай.

"Я хотів би наголосити, що нікуди не поділася російська загроза. І можливо, я буду відвертий, якби не вибори, ми би попросили Верховну Раду продовжити цей воєнний стан. Але й за цей місяць в умовах воєнної тривоги для зміцнення обороноздатності ми зробили чимало", - сказав Порошенко по завершенню дії воєнного стану.

3. Чотирирічна епопея з ЦВК

20 вересня Верховна Рада затвердила новий список членів Центральної виборчої комісії. Цьому передувало 4 роки зволікань та постійних перемовин між основними політичними гравцями.

Справа в тому, що термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК сплив ще у червні 2014 року. Проте на носі були позачергові парламентські вибори, тому змінити склад головного виборчого органу країни не встигли. Після виборів почався тривалий процес зміни складу ЦВК. В червні 2016 року Президент України Петро Порошенко вніс до парламенту подання на звільнення 12 з 15 членів ЦВК та призначення на їх місце 11 нових кандидатур, проте у Верховній Раді не було достатньої кількості голосів народних депутатів, щоб затвердити цей перелік. Процес затягнувся.

5 лютого 2018 року Порошенко подав до Верховної Ради новий список з 14-ма прізвищами, більшість з яких були представниками Блоку Петра Порошенка. Представника "Опозиційного блоку" в списку не було. Пікантності ситуації додавало те, що вільних місць було лише 13, тобто хтось зі списку міг не стати новим членом вищого виборчого органу України. Тривалий час питання не виносилось на голосування: депутати не хотіли передавати майже одноосібний контроль за ЦВК на Банкову.

Зрештою, політики знайшли компроміс: 18 вересня Верховна Рада збільшила кількість членів ЦВК з 15 до 17 осіб, а через два дні звільнила попередній склад, та призначила новий. Таким чином наразі в ЦВК 16 членів (14 нових зі списку та двоє, у яких ще не закінчився термін повноважень – Катерина Махніцька, квота "Свободи" та Олег Діденко, "Удар"). Вакантним 17-те місце залишається для представника "Опозиційного блоку", який відмовився подавати свою кандидатуру.

4. Кадрові політичні зміни

Цьогоріч Україна отримала двох нових міністрів та позбулась двох старих, попри це без повноцінного керівника досі залишаються три відомства.

7 червня Верховна Рада України звільнила з посади міністра фінансів Олександра Данилюка. Перед цим між Данилюком та прем'єр-міністром України Володимиром Гройсман виник конфлікт щодо призначення заступника міністра фінансів, який вилився в публічну площину. Данилюк навіть написав листа послам великої сімки, в якому поскаржився на Гройсмана.

Після звільнення Данилюка, Мінфін півроку залишалось без повноправного очільника і лише 22 листопада Рада призначила на посаду міністра фінансів Оксану Маркарову, яка до цього виконувала обов'язки голови Мінфіну. В цей же день депутати призначили міністра у справах ветеранів: ним стала народний депутат України Ірина Фріз. Окрім призначень, тоді парламент, нарешті, звільнив міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового, який написав заяву про відставку ще у травні 2017 року, щоправда на його місце так нікого і не призначили. Таким чином зараз в Україні є три Міністерства, в яких немає керівників: Міністрество охорони здоров'я має виконуючу обов'язки міністра Уляну Супрун, Міністерство аграрної політики та продовольства України – в.о. міністра Максим Мартинюк, Міністерство інформаційної політики – першого заступника міністра Еміне Джапарову (міністр Юрій Стець подав у відставку в травні 2017 року, проте його заява досі не розглянута).

Цього ж року в Україні змінилась Уповноважена Верховної ради з прав людини: замість Валерії Лутковської посаду обійняла нардеп від "Народного Фронту" Людмила Денісова.

У 2018 році доукомплектувався і склад аудиторів НАБУ. 7 червня Верховна Рада обрала аудитором правознавця Володимира Василенка, а 20 червня зі своєю кандидатурою визначився Президент України Петро Порошенко – ним став став екс-голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. Щоправда вже у грудні Жебрівський подав заяву про складання з себе повноважень аудитора НАБУ. Кабмін зі своїм вибором визначився ще у травні 2017 року, аудитом НАБУ від уряду займатиметься Михайло Буроменський.

5. Військові переформатування та "бутафорські" вибори в ОРДЛО

Відбулись зміни і в українському війську. 30 квітня Петро Порошенко офіційно оголосив про початок Операції об'єднаних сил (ООС), яка прийшла на заміну Антитерористиній операції (АТО). Таким чином командування та керування військовими операціями перейшло від Служби безпеки України до спеціально утвореного Об'єднаного оперативного штабу Міністерства оборони України. Також прилеглу до військових дій територію поділили на три зони: зелену, пересування якою безперешкодне, жовту – для пересування в якій необхідні відповідні документи та червону – куди цивільних осіб не допускають.

В жовтні Міністра оборони Степана Полторака звільнили з військової служби, щоправда він продовжив очолювати Міноборони, адже саме звільнення відбулось в рамках норм ЗУ "Про національну безпеку України", який передбачає, що посаду міністра оборони має посідати цивільна особа. Змінилось і привітання українських військовослужбовців: 11 жовтня Петро Порошенко підписав закон, який запроваджує військове привітання "Слава Україні! – Героям Слава!" Також цьогоріч Україна отримала американські протитанкові ракетні комплекси "Джавелін".

Натомість в так званих ЛНР та ДНР змінилось керівництво. Колишнього керманича бойвиків "ДНР" Олександра Захарченка підірвали в донецькому кафе "Сепар", а ватажок луганських бойовиків Ігор Плотницький втік до Росії ще в листопаді 2017 року, після внутрішніх розбірок між терористами.

11 листопада в самопроголошених республіках пройшли так звані вибори голів та депутатів місцевих рад. В "ДНР" переміг Денис Пушилін, а главою "ЛНР" став Леонід Пасічник. Україна та більшість країн світу не визнають результати цих виборів та називають їх "бутафорськими".