"Люстраційний" закон в Україні не відповідає Конституції, а в КСУ відсутня воля це визнати — Ставнійчук

"Моя позиція (стосовно люстрації, - ред.) сформована достатньо давно, ще коли був ухвалений Закон "Про очищення влади". Вона полягає у тому, що в той спосіб, як сьогодні регулюється питання - практично відсторонення людей і позбавлення їх права чи доступу до професії, права на працю за політичними мотивами, при чому без запровадження персональної юридичної відповідальності, - він не відповідає європейським стандартам і не відповідає Конституції України.

Власне кажучи, два висновки Венеційської комісії у цьому питанні стверджують саме це. Спочатку був абсолютно категоричний висновок Венеційської комісії, потім влада Порошенка почала працювати з Венеційською комісією, і вони дещо пом'якшили свої позиції. Тим не менше, позиція все одно залишається такою, і навіть було декілька резолюцій парламентської асамблеї ради Європи, які закликали Україну, під загрозою припинення повноважень делегації, виправити ситуацію з так званою люстрацією в Україні", - розповіла вона.

За словами Ставнійчук, поки ніхто до європейських структур так і не дослухався, хоча вже є, навіть, рішення ЄСПЛ за позовами люстрованих ексчиновників.

"...але, до сих пір немає рішення КСУ, уже більше 4 років відповідне подання щодо неконституційності закону "Про очищення влади" лежить. В порушення всіх процедур і всіх строків Конституційний суд України так і не ухвалює відповідне рішення, і це дуже негативно впливає на всю ситуацію у вирішенні цього питання", - вважає юрист.

Ставнійчук переконана, що Закон "Про очищення влади" не містить юридичної логіки.

"Для мене абсолютно очевидно, що такий закон повинен бути визнаний таким, що втратив силу. Більше того, українська держава, можливо із позиванням до третіх осіб, які ухвалили відповідне рішення (про люстрацію, - ред.), повинна буде компенсовувати людям (люстрованим, - ред.) їх незаконне відсторонення", - пояснила вона.

Експерт припустила, що за таких умов українська влада може побоюватися визнавати люстрацію незаконною.

"Адже сьогодні вже лунають пропозиції: давайте запровадимо люстрацію для тих, хто працював за часів президентства Порошенка. І я розумію, що це до безкінечності може тривати. Держава ж від таких речей втрачає авторитет, і взагалі втрачається державність. Ми з такими політичними іграми втрачаємо українську державу, це вже очевидно", - зауважила Ставнійчук.

Насамкінець, вона наголосила на тому, що КСУ в процесі прийняття рішення у питанні люстрації, має спиратися і на рішення ЄСПЛ, і на позиції Венеціанської комісії.

"КСУ, в принципі, останніми роками має намір демонструвати те, що він використовує доктрину дружнього ставлення до міжнародного права, до європейських стандартів. І зрозуміло, що під час здійснення конституційної юрисдикції з огляду на це, Суд має застосовувати і рішення ЄСПЛ з прав людини, і позиції Венеціанської комісії як головного експертного органу в галузі конституційного права ЄС, Ради Європи і таке інше.

Але я вам ще раз кажу: скільки років КСУ взагалі не вирішує цю справу, ніяк і ні на що не посилаючись... У них немає правової волі й усвідомлення своєї відповідальності за те, що саме КСУ у таких важливих питаннях повинен діяти у спосіб, у межах і на підставі закону", - резюмувала Ставнійчук.

Як писав УНН, ЄСПЛ ухвалив рішення на користь п'яти українських люстрованих чиновників.

Суд у справі "Полях та інші проти України" одноголосно постановив, що мали місце:

• порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської конвенції про права людини у зв'язку з тривалістю розгляду по національних справах перших трьох заявників;
• порушення статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції щодо всіх п'яти заявників.

При цьому, у квітні на розгляді в Європейському суді з прав людини перебувало не менше 122 скарг проти України щодо люстрації.

Конституційний суд України, своєю чергою, анонсував розгляд питання конституційності ЗУ "Про очищення влади" в закритому режимі, і може винести своє рішення з цього приводу вже найближчим часом.

Згідно з прогнозами директора з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка, КСУ, швидше за все, скасує частину положень українського "люстраційного" закону.