В.Медведчук прокоментував підсумки саміту Україна-ЄС

“Після закінчення саміту Україна-ЄС у українців залишилося більше питань, ніж відповідей. Чергове перенесення безвізового режиму, торги з приводу скасування мораторію на експорт лісу-кругляка (єврочиновники навіть не приховували, що основною умовою для виділення фінансової допомоги Києву є відновлення торгівлі українським лісом), провал підписання угоди з Європолом змусили навіть прихильників євроінтеграції заговорити про „єврозраду“. І хоча ще не так давно глава представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі заявляв, що Київ повинен вирішити два питання для відновлення надання фіндопомоги („перше — це скасування заборони на експорт лісу, і друге — це відновлення виплат соціальної допомоги внутрішнім переселенцям“), обіцянок Києва не „впроваджувати законодавство щодо введення заборони на експорт деревини“ виявилося досить, щоб розблокувати питання з фінансуванням. Питання виплат жителям Донбасу відійшло на другий план”, — написав В.Медведчук.

Він зазначив, що у цьому нічого непередбачуваного немає, оскільки, на його думку, європейці ніколи не приховували свого прагматизму й утилітарного ставлення до України.

За словами В.Медведчука, вимога ЄС відновити поставки лісу-кругляка, що, як зазначив політик, суперечить національним інтересам України, у Києві не викликало обурення, чого не скажеш про чергове перенесення “безвізу”.

“Міністр закордонних справ Павло Клімкін, який ще за день до саміту обіцяв „безвіз“ до кінця поточного року, заговорив про „інституційну слабкість“ ЄС”“, — зазначив В.Медведчук.

На думку політика, з огляду на ситуацію в Україну бажання ЄС тримати свої кордони закритими, закономірне.

“Однак з огляду на ситуацію в Україні — відсутність результатів реформ і будь-яких (хоча б малопомітних) успіхів в боротьбі з корупцією — і беручи до уваги розгул радикалізму і екстремізму, потурання „демократичної“ влади неонацистських радикальним угрупованням, бажання ЄС тримати свої кордони закритими є більш ніж закономірним. Заяви голови Європарламенту Мартіна Шульца про те, що Франція, Бельгія, Німеччина, Італія і низка інших країн мають сумніви, а тому блокують відповідне рішення, стали холодним душем для Києва. На тлі подібних заяв Мартіна Шульца, який визнав, що не має наміру балотуватися на пост глави Європарламенту (це звільняє його від обов’язку бути вкрай політкоректним), спічі голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера і президента Європейської Ради Дональда Туска більше були схожі на політичні реверанси”, — написав В.Медведчук.

Він зазначив, що саміт Україна — ЄС став черговим доказом того, що, незважаючи на заяви і численні обіцянки Брюсселя, відносини України і Євросоюзу так і не стали партнерськими.

“Сьогодні, як і півтора роки тому, слова голови Єврокомісії гранично актуальні: „Україна ... вже давно є членом європейської сім’ї, але ще не є членом Євросоюзу. Бути членом сім’ї і членом організації — дві різні речі“. Дійсно, різні речі. Брюссель давно розчарувався в „майданних лідерах“ і не вірить в результат реформ, але як і раніше намагається витягти з „партнерського співробітництва“ з Україною максимум вигоди. Для ЄС Україна була і залишається європейською країною виключно за географічною ознакою. Та ще за цінами і тарифами, нав’язаним лихварями. Ні європейського рівня життя, ні європейських стандартів демократії, ні верховенства права українці так і не побачили. Розпіарений євроінтеграторами шлях в „єдину європейську сім’ю“ завів Україну в глухий кут”, — підсумував В.Медведчук.