$45.05↑0.03€50.44↓0.13
15:24 • 338 перегляди
Інцидент біля посольства України у Вашингтоні: у МЗС розкрили подробиці і додали - дипустанова відновлює роботу
15:08 • 2484 перегляди
Максимальний рівень бронювання для енергетики та ОПК більше не буде 100% - коли запровадять нові правила
14:44 • 934 перегляди
Біля посольства України у Вашингтоні знайшли "підозрілий предмет", дороги перекрили - журналіст
12:45 • 13728 перегляди
У Києві за вересень пошкоджено близько десяти дата-центрів - Корецький
12:30 • 14355 перегляди
Усі чотири аеропорти москви зупинили роботу через повітряну тривогу
12:22 • 16095 перегляди
Укриття у школах і дитсадках тепер не для всіх: кому дозволять ховатися від обстрілів
12:05 • 11114 перегляди
Україна і росія обмінялись полоненими: додому повернулось 270 захисниківPhotoVideo
11:02 • 13321 перегляди
Україна хоче перенести митні перевірки до країн ЄС на тлі загрози дронів рф - FT
Ексклюзив
10:30 • 20377 перегляди
Економіка України наближається до критичної межі: експерти попереджають, що скорочення бронювання посилить падіння
10:04 • 12082 перегляди
Переговори рф, США та України планують в Абу-Дабі у першій половині листопада - кремль

Інформаційне агентство «Українські Національні Новини».

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-05926

Ресурс призначений для осіб, які досягли 21-річного віку

Всі права захищені. © 2007 — 2026

Погода
+14°
2.8м/с
81%
755мм
Реклама

Українці економлять на їжі, хоча і витрачають на неї половину своїх доходів

Київ • УНН

 • 12132 перегляди

КИЇВ. 3 вересня. УНН. Українці витрачають на продукти харчування майже половину своїх доходів, при цьому їх витрати у рази менші у порівнянні з громадянами Польщі або Білорусі. Таку тенденцію експерти пояснить бідністю українського населення і звичкою економити, пише "Фокус", передає УНН.

Українці економлять на їжі, хоча і витрачають на неї половину своїх доходів

Судячи за даними глобального дослідження компанії Nielsen, середні щомісячні витрати сім'ї з Києва на продукти харчування і товари повсякденного вжитку становлять близько 3,14 тис. грн (еквівалент 92 євро на момент проведення дослідження), відзначає видання.

"Тим часом аналогічні витрати домогосподарств у Мінську досягають 192 євро, у Варшаві - 178 євро, у Вільнюсі - 231 євро, у Москві - 269 євро. Така помітна різниця пояснюється не стільки дешевизною українських харчів, скільки звичкою економити на їжі - українці часто віддають перевагу менш дорогим продуктам", - сказано в статті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Морква і сало на вагу золота: експерти підрахували, як дорожчають продукти

При цьому, на інші потреби нашим громадянам часто просто не вистачає зарплати.

"На інші потреби, на жаль, у значної частини населення просто не вистачає зарплати, чому сприяють як особисті якості людини, що впливають на її професійні досягнення, так і усталені традиції серед роботодавців", - пояснює генеральний директор Pro-Consulting Олександр Соколов.

За інформацією ПриватБанку, який обслуговує майже 20 млн активних карт, у 2018 році в структурі витрат клієнтів найбільша частка (46%) припадає на продуктові магазини і супермаркети, зазначає "Фокус".

"При цьому витрати на одяг, взуття та аксесуари становлять 10%, на товари для дому та меблі - 8%, на побутову техніку та комп'ютери - 8%, на ліки і медицину - 8%, ресторани, кафе і розваги - 7%, послуги - 5%, АЗС - 3%", - підкреслює видання.

Нагадаємо, як писав УНН, торік уряд скасував держрегулювання цін на соціальні продукти. Таке урядове рішення призвело до подорожчання продуктів першої необхідності.

"Компенсатор у вигляді підвищення мінімальних пенсій і зарплат, яким хизується уряд, не спрацьовує, тому що інфляція зжирає свій чималий відсоток. У підсумку маємо, що необхідні для повноцінного життя продукти харчування для людей стають все менш доступними", - зазначив з цього приводу депутат ВРУ Сергій Тригубенко і додав, що підтримує своїх колег по парламенту, які закликають уряд відновити державне регулювання цін на соціальні продукти харчування.

Тригубенко також вважає, що відпускати ринок продуктів у вільне плавання можна лише за умови соціального благополуччя в країні.