Цитата
“Онлайн-конференція глав країн-учасниць ОДКБ буде присвячена обговоренню ситуації в Казахстані”, — повідомила пресслужба прем’єр-міністра Вірменії, чинного голови ОДКБ Нікола Пашиняна. — Онлайн-конференція глав країн ОДКБ попередньо запланована в понеділок".
Деталі
Речник президента Росії Дмитро Пєсков також раніше повідомив, що відеоконференцію заплановано на 10 січня.
“Так. Готуємось у понеділок,— відповів він на запитання, чи Кремль підтверджує участь Володимира Путіна в онлайн-саміті 10 січня. — 10 січня 2022 року президент Російської Федерації Володимир Путін візьме участь у позачерговій сесії Ради колективної безпеки Організації Договору про колективну безпеку... На сесії буде обговорено питання “Про ситуацію в Республіці Казахстан та заходи щодо її нормалізації”.
Переговори членів ОДКБ
Протягом останніх днів президент РФ Володимир Путін провів серію телефонних розмов із колегами з ОДКБ. Він неодноразово обговорював з президентом Казахстану Касим-Жомарт Токаєвим розвиток подій у Казахстані та спільні дії у рамках мандату організації для боротьби з так званим “міжнародним тероризмом”. Після у відеозверненні до народу республіки Токаєв подякував російському лідеру і розповів, що Путін “оперативно і по-товариському тепло” відреагував на звернення по допомогу.
6 та 7 січня Путін провів консультації і з іншими колегами з ОДКБ — президентом Киргизстану Садиром Жапаровим, правителем Білорусі Олександром Лукашенком, президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном та вірменським прем’єром Ніколом Пашиняном. Лідери одностайно наголосили, що “важливо не допустити проникнення в Казахстан бандформувань з-за кордону”, хоча ніяких підтверджень своїх слів глави цих країн не навели.
Ситуація в Казахстані
1 січня у середньоазіатській країні різко зросли ціни на автомобільний газ: з 60 до 120 тенге за літр. Після цього в Актау та Жанаозені (Мангістауська область) люди стали збиратися в центрі міст та перекривати вулиці. Пізніше демонстрації розпочалися в Алма-Аті, Нур-Султані, Караганді, Атирау, Уральську, Талдикоргані, Кизилорді та Шимкенті. 8 січня тарифи на комунальні послуги були “заморожені” до 1 липня.
Задля придушення повстання президент Казахстану покликав на допомогу сили ОДКБ. Москва направила до країни близько 3 тис. військових. До введення військ до Казахстану приєднались Киргизстан, Білорусь та Вірменія.
Серед протестувальників були групи мародерів, які грабували магазини та нападали на співробітників правопорядку. Офіційна казахська влада називає їх терористами. Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив про 20 тис. людей, які вчинили напад на Алма-Ату.
7 січня Токаєв оголосив про наведення ладу в країні. Він також звинуватив силовиків країни в тому, що ті “проспали” протести. Раніше 5 січня Токаєв своїм указом відправив у відставку голову КНБ Каріма Масімова та його першого заступника Самата Абіша. Як Масімова, колишнього прем’єр-міністра Казахстану, так і Абіша, племінника першого президента країни Нурсултана Назарбаєва, раніше називали можливими кандидатами на пост глави держави.
