Лікбез для “експертів”: Буславець пояснила, що таке прогнозний баланс в енергетиці

Що сталося

Буславець зауважила, що останнім часом за кількістю та “фаховістю” публікацій, схоже, саме енергетика стала одним з трьох популярних напрямків, окрім пандемії та політики, на якому розуміються численні “експерти”.

“Проте, коли читаєш останні публікації на цю тему, очі стають ширшими за екран телефону, і так і хочеться сказати: якщо пишете про енергетику та, відповідно, коментуєте і надаєте висновки — вивчіть врешті матчастину”, — зауважила колишня очільниця Міненерго.

“В цьому дописі я хочу прокоментувати найбільш одіозні твердження кількох публікацій, які свідчать або про нерозуміння правил функціонування нового ринку електричної енергії, ролі і місця Міненерго в ньому та норм чинних нормативно-правових актів, які регулюють роботу електроенергетичного комплексу. Або свідомо є маніпулятивними, що значно гірше, оскільки "неправда, до якої наполовину домішується правда, є найгіршим видом обману“ С. Смайлс ©”, — додала вона.

Також вона надала "коротку підбірку "найулюбленіших" фейків та маніпуляцій:

• Міненерго в квітні 2020 підготувало "поганий“ Прогнозний баланс електричної енергії на минулий рік, який спричинив дефіцит вугілля на складах ТЕС в січні — лютому 2021 року.
• Прогнозним балансом (або свідомо — Міністерством, тут важко зрозуміти логіку авторів) було зміщено ремонтну кампанію АЕС на зимовий період, що теж призвело до аналогічних наслідків.
• Різновидом попереднього фейку також є твердження, що до зміщення термінів ремонтів трьох енергоблоків ЗАЕС (ключова причина поточної кризової ситуації із запасами вугілля) призвів вивід в резерв (звісно ж, через „поганий“ прогнозний баланс) ряду блоків АЕС. Спойлер — не призвів. ЗАЕС 4 та ЗАЕС 5, ремонти яких були протерміновані на 72 та 62 доби відповідно, в резерв взагалі не виводились, а ЗАЕС 2 через балансові обмеження енергосистеми стояв в короткочасному резерві ще до квітневого оновлення прогнозного балансу і з 12.05.2020 був в роботі.
• Міненерго "переглянуло“ гарантовані запаси вугілля на складах ТЕС щоб „приховати“ їх зниження.
• Зі свіжого — прогнозний баланс на 2021 рік теж поганий, бо 2-3 лютого був дощ і СЕС виробили значно менше, ніж очікуване середнє по місяцю. А ТЕС розраховували на сонце і не запаслись вугіллям”, — написала екскерівниця Міненергетики.

“Щоб все це пояснити, я змушена зробити екскурс в основи планування роботи ОЕС в умовах нового ринку, якими займаються Міненерго спільно з НЕК "Укренерго“, генеруючими компаніями та іншими учасниками ринку електричної енергії”, — вела далі Буславець.

Прогнозний баланс електричної енергії: що це, як він формується і для чого потрібен

Зі слів Буславець, прогнозний баланс розробляється та затверджується відповідно до Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України на розрахунковий рік, який затверджений наказом Міненерговугілля від 26.10.2018 № 539, та зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 20.11.2018 за № 1312/32764. “Журналістам та "експертам-енергетикам“ пропоную просто ознайомитись із цим документом — відразу зніме багато питань і переведе аналітику по цій темі на якісно вищий рівень”, — вказала вона.

“Формування прогнозного балансу здійснюється НЕК "Укренерго“ на єдиній інформаційній базі, яку підтримує оператор системи передачі на підставі власних та наданих учасниками ринку вихідних даних. При цьому, враховуються системні обмеження ОЕС України та ряд здійснених ОСП припущень щодо метеорологічних умов, темпів росту/спаду електроспоживання ОЕС України та його структури, темпів уведення в експлуатацію нових об’єктів відновлюваної енергетики, можливості експорту/імпорту електроенергії, планів розвитку генеруючих потужностей, тощо. Роль Міністерства зводиться до координації процесу формування Прогнозного балансу та його затвердження”, — зауважила колишня очільниця Міненерго.

Буславець додала, що як складова частина механізму прогнозування та планування розвитку об’єднаної енергетичної системи України, Прогнозний баланс необхідний для підготовки рекомендацій із безпеки постачання електричної енергії та надання учасникам ринку електричної енергії інформації про очікувані режими функціонування об’єднаної енергетичної системи України, загальну потребу в паливі для виробників електричної енергії, що в своєму складі мають теплові електричні станції та теплові електроцентралі, з метою прогнозування своєї виробничо-фінансової діяльності на розрахунковий рік.

“Окремо хочу наголосити, що прогнозний баланс не впливає на операційну виробничу діяльність підприємств, оскільки прогнозні обсяги є орієнтовними і чинне законодавство не містить зобов’язань для виробників електричної енергії їх дотримуватись — в Україні не планова економіка, а вільний ринок електричної енергії! В ринку виробники електричної енергії керуються нормативно-правовими актами та нормативними документами, які регулюють його функціонування, і визначають обсяги виробництва та ціну продажу відповідно до кон’юнктури, яка формується на підставі балансу попиту та пропозиції з урахуванням вимог щодо забезпечення операційної безпеки функціонування ОЕС України (балансових обмежень ОЕС та команд диспетчерів НЕК "Укренерго“)”, — відзначила Буславець.

Як зазначила колишня керівниця Міненерго, з практичної точки зору під час формування/перегляду прогнозного балансу, також — після його затвердження вирішуються наступні задачі:

• “Узгоджуються графіки ремонтів основного обладнання електростанцій. Це дозволяє упередити появу дефіциту/профіциту потужності в ОЕС України та дотримуватись вимог щодо обсягів необхідних резервів в кожному розрахунковому періоді. Графіки ремонтів пропонуються самими генеруючими підприємствами, узгоджуються НЕК "Укренерго“ та комісією при Міністерстві і затверджуються наказом Міненерго на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.07.2012 № 418-р. Тобто, прогнозний баланс, як документ не виводить і не може виводити енергоблоки електростанцій в ремонт чи резерв — це регламентується окремим наказом Міненерго і до нього ми ще повернемось”, — вказала Буславець.
• “Визначаються орієнтовні обсяги виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел, що мають встановлений законодавством "зелений“ тариф та характеризуються змінним, негарантованим графіком відпуску”, — назвала Буславець ще одну задачу, яка вирішується. З її слів, відповідно до чинного законодавства, різниця між ринковою ціною на електричну енергію та встановленим таким виробникам “зеленим” тарифом здійснюється Гарантованим покупцем із коштів, закладених в тарифі на передачу НЕК “Укренерго”. “Зазначений тариф затверджується НКРЕКП саме на підставі прогнозних даних виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел, наведених в Прогнозному балансі. Зважаючи на стохастичну природу такої генерації, спрогнозувати з високою точністю добові чи помісячні обсяги практично неможливо, але важливо максимально наблизитись до факту за підсумками року. Помилка прогнозування, відповідно до затвердженого від 28.04.2020 Прогнозного балансу (остання редакція) для такої генерації склала лише 5%, або 579 млн кВтгод (1%, або 117 млн кВтгод, якщо враховувати помилки з протилежним знаком попередніх редакцій прогнозного балансу протягом січня — квітня 2020 року). На мою думку — це є дуже гарним результатом. Особливо зважаючи на природу такої генерації (див рисунок) та умови невизначеності, в яких такий прогноз формувався. Нагадую, що в той час тривали перемовини з інвесторами в ВДЕ про зниження зеленого тарифу, які Міністерство успішно завершило підписанням Меморандуму та розробленням відповідного законопроекту, що знизив "зелений“ тариф і зупинив неконтрольований розвиток СЕС в рамках цієї моделі підтримки”, — вела далі ексочільниця Міненергетики.

“До слова, спеціально для одного шанованого прогнозиста, який в своєму телеграм-каналі на підставі кількох дощових днів лютого з вкрай низькою генерацією ВДЕ робить висновки щодо низької компетентності НЕК "Укренерго“ (яке розробляло прогноз) та Міненерго (яке його затверджувало), я привела погодинний графік відпуску електроенергії об’єктами відновлюваної енергетики з початку цього тижня. Як видно з графіку, генерація з ВДЕ навіть впродовж кількох сусідніх діб коливається в три — чотири рази!!! Шкода, що такі талановиті фахівці, які впевнені, що на початку листопада можна точно спрогнозувати погоду лютого (хмарність, опади, сніговий покрив, швидкість вітру) не працюють в Гідрометеоцентрі...”, — зауважила при цьому Буславець.

• "Визначаються обсяги продажу електричної енергії ПрАТ “Укргідроенерго” (а до серпня 2020 року — і ДП “НАЕК “Енергоатом”) в рамках спеціальних обов’язків із збереження фіксованої ціни на електричну енергію для населення", - додала екскерівниця Міненерго.
• Визначаються потреби у паливі з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, в тому числі — успішного проходження осінньо — зимового періоду. “Так, після затвердження Прогнозного балансу на підставі узгоджених пропозицій енергокомпаній формується прогнозна структура палива для теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, яка визначає орієнтовну загальну помісячну потребу в паливі для цих виробників електричної енергії, зокрема, рівень запасів, поставки та витрати вугілля. Також, затверджується помісячний графік накопичення вугілля”, — відзначила Буславець.

“Водночас, обсяги мінімальних гарантованих запасів вугілля на складах окремо не затверджуються! Цей показник розраховується по ТЕС і ТЕЦ за спеціальною методикою, визначеною Порядком формування прогнозного балансу і в середньому відповідає 10-ти (для марки Г + Д) та 20-ти (для марки AШ + П) середньодобових витрат вугілля за останні три роки (з урахуванням вагових коефіцієнтів). Більш детально в цій частині прокоментовано заступником міністра енергетики Юрієм Бойко на власній ФБ-сторінці, я не буду повторюватись. Це щодо спростування фейку про перегляд Міненерго (у бік зниження) гарантованих запасів вугілля на складах ТЕС в грудні минулого року”, — наголосила ексочільниця Міненерго.