Комітет Бундестагу обговорить повідомлення про шпигунство на території Австрії
Київ • УНН
КИЇВ. 17 червня. УНН. Комітет німецького Бундестагу з контролю над діяльністю спецслужб обговорить повідомлення австрійських ЗМІ про шпигунство Федеральної розвідувальної служби на території Австрійської Республіки. Про це повідомила в суботу медіагрупа Funke з посиланням на главу комітету Арміна Шустера, інформує УНН.
“Ми проаналізуємо, чи є звинувачення новими або вони частина вже відомих звинувачень, висунутих у 2015 році”, — сказав парламентарій. Шустер зазначив, що попередні висновки комітету будуть оприлюднені в кінці наступного тижня. Глава комітету визнав, що дії БНД щодо інших європейських держав “були часом непропорційними, а також по суті, не роз’яснялися”.
Раніше австрійський журнал Profil повідомив, що Федеральна розвідувальна служба Німеччини вела стеження за комунікаційними мережами уряду Австрії, міжнародних організацій, чиї штаб-квартири розташовані в Відні, і дипломатичними представництвами інших країн. Всього, за даними журналу, під стеженням були близько 2 тис. об’єктів на території Австрії.
Нагадаємо, американський технічний фахівець і спецагент, колишній співробітник ЦРУ і АНБ США Едвард Сноуден розкрив інформацію щодо програми PRISM, яка включає в себе масове стеження за переговорами американців та іноземних громадян за допомогою телефону та мережі інтернет. За його твердженням, PRISM дозволяє Агентству переглядати електронну пошту, прослуховувати голосові і відеочати, дивитися фотографії, відео, відстежувати файли, дізнаватися інші подробиці з соціальних мереж. У програмі PRISM беруть участь Microsoft (Hotmail), Google (Gmail), Yahoo!, Facebook, YouTube, Skype, AOL, Apple і Paltalk.
Система стеження дозволяє зводити дані про телефонні дзвінки в єдину схему з інформацією з відкритих, комерційних та інших джерел, а також інформацією страхових ідентифікаторів, банківських кодів, профілів у Facebook, пасажирських списків на транспорті, списків виборчих дільниць тощо. Таким чином формуються метадані особи. З початку передбачалося, що систему будуть використовувати щодо громадян іноземних держав. Однак під програму збору інформації потрапляли і пересічні американці.
