Голубовська: COVID незабаром стане звичайним сезонним захворюванням, якщо не з'явиться штам, що становить небезпеку
Київ • УНН
КИЇВ. 13 січня. УНН. МОЗ прогнозує в лютому чергове зростання рівня захворюваності на ковід, а новий варіант коронавірусу, названий ім’ям міфічного морського чудовиська — "кракен“ виявляють все в більшій кількості країн по всьому світу. Чи є “кракен” в Україні і в чому його особливість, УНН поговорив із головним інфекціоністом України, заслуженим лікарем, професором Ольгою Голубовською.
— Ольго Анатоліївно, розкажіть нам про новий варіант коронавірусу “кракен”.
“Кракен” — це новий підваріант усім відомого варіанту Омікрон, який на сьогодні характеризується такими особливостями: він швидше, ніж інші підваріанти, витісняє попередні варіанти вірусу (буквально за кілька тижнів у США вже 4% залишилося інших варіантів); “кракен” вислизає ще більше від імунного захисту людини, як природного, так і штучного, тобто на ризик зараження піддаються люди, які перехворіли, і вакциновані. Але поки що немає даних про те, що він викликає важчі форми захворювання. Він під пильною увагою у світі, але до нього пильна увага виключно через ті особливості, про які я сказала зараз.
— В Україні вже є “кракен”?
А ми ж цього не знаємо, поки не будуть секвенувати геном.
Зараз, як ми бачимо, здебільшого хворі з коронавірусною інфекцією — левова частка цих пацієнтів — вони амбулаторні, а ще така сама левова частка, я думаю, що вони просто не звертаються по офіційну медичну допомогу, тому вислизають від реєстрації. Ось і все.
А раніше, коли було більше стаціонарних пацієнтів, і ми тестували, то і Дельту знайшли, і Омікрон перші. Але це було стаціонарно, і ми бачили, те що викликало настороженість, а тому відправляли в лабораторію. А зараз. Зараз немає даних. Я думаю, що вони рано чи пізно з’являться — лабораторія наша теж бере участь у цих дослідженнях. У будь-якому разі, ми зараз із вами бачимо, що в Україні величезна кількість пацієнтів із коронавірусною інфекцією. Повторюю, амбулаторних. Величезна кількість у Польщі, порівняно навіть із сусідніми країнами. У них зростання спостерігається теж коронавірусної інфекції, але це пацієнти амбулаторні.
У стаціонарах у нас перебувають важкі пацієнти з коронавірусною інфекцією, але не за рахунок дихальної недостатності, а за рахунок декомпенсації супутніх патологій. Тому ще раз хочу акцентувати увагу, яким би варіантом не була інфікована людина, — немає жодної різниці, — групи ризику повинні одразу, з моменту постановки діагнозу, приймати противірусну терапію.
Зараз епідемія коронавірусної інфекції нашаровується на епідемію грипу, яка є дуже непростою по всьому світу, і ми вперше з моменту пандемії ковіду, маємо досить важкий сезон грипу. Тому треба пам’ятати про те, що в першу добу хвороби, коли ми не можемо поставити діагноз, бо немає чітко диференційованих діагностичних критеріїв — грип це чи коронавірусна інфекція, то всім людям треба теж подумати про прийом протигрипозного препарату, який внесено в наші протоколи та передбачено всіма міжнародними рекомендаціями. Тому що на відміну від коронавірусної інфекції, грип узагалі не дає часу на роздуми — найефективніший прийом противірусних препаратів — це перші 48 годин хвороби, тобто перші два дні. А я нагадаю, що грип, особливо грип H1N1, пандемічний до 2009 року, може дуже швидко, особливо в групах ризику, спричинити важке ураження легень.
Зараз в інтенсивній терапії в Європі, згідно з останніми звітами, у звичайному стаціонарі перебувають пацієнти з грипом H3N2, а у відділеннях інтенсивної терапії — пацієнти з H1N1. Це такий тип вірусу, який призводить до важкого ураження легень буквально за 3 — 5 днів. Тому для того, щоб мінімізувати ризики важкого перебігу, треба приймати протигрипозний препарат, поки триває диференціальна діагностика, і, за можливості, звісно, групи ризику мають пам’ятати про те, що в них важкий грип, якісь важка коронавірусна інфекція, яка одразу починається, як правило, з високої температури тіла. От якщо температура тіла перевищує 38 градусів і людина належить до груп ризику, то їй треба подумати про те, щоб вчасно звернутися до лікаря, наскільки це можливо. Розумію, що в нас зараз доступ обмежений у багатьох регіонах, я вже не кажу там, де воєнні дії тривають, прифронтові зони, але якщо немає доступу до медичної допомоги, то хоча б за можливістю протестуватися експрес-тестами вдома, вони для цього і створені. Хоча вони не завжди бувають позитивними за наявності вірусу, але, якщо вони позитивні, — всі питання з діагнозом знімаються. І потрібно приймати противірусні препарати вчасно. І тоді, навіть якщо людина належить до груп ризику, тоді жодних трагічних наслідків для неї не буде.
— Ми з вами вже колись обговорювали, що ковід прагне стати нежиттю, чимось сезонним. Він уже став?
Ми на це дуже сподіваємося. Будь-які ж пандемії зрештою закінчувалися. Усі пандемії, що виникали раніше, закінчувалися, коли величезна кількість людей перехворіла, формувався імунний прошарок, адже адаптується не тільки наш організм, адаптується і вірус, а адаптується він, поступово слабшаючи, коли бачить відсіч собі, своїй агресивності у вигляді імунітету. Так, він пристосовується. Ось як Омікрон пристосувався, бачите. Він набагато знизив свою агресивність, зате компенсаторно він збільшив свою заразність. Тобто, омікронові спалахи дуже швидкі, тому що він заразніший за попередній варіант Дельта, але тим не менш, повторюю, важкого перебігу захворювання він не викликає, як правило, за виключенням груп ризику. Тому ми дуже сподіваємося.
У кожної лікарської спеціальності своя психологія. Ось у епідеміологів яка психологія? Щоб не було захворювання взагалі. Запобігти розвитку хвороби різними методами, специфічними, неспецифічними тощо. А в нас, інфекціоністів, — психологія своя. Ми розуміємо, що ми будемо хворіти на інфекції, завжди будемо хворіти. Наше з вами завдання не померти від інфекційного захворювання. Це найголовніше завдання. І зараз я вважаю, що питання майже вирішене — ковід, навіть у дуже серйозних груп ризику — це абсолютно курабельне захворювання (піддається лікуванню — ред.).
Єдине, що досі провал якийсь психологічний, навіть серед лікарів і лікарів первинної медико-санітарної допомоги. Це стосується призначення противірусної терапії. Звичайно ж більшість людей одужують і без неї. Це дуже чудово. Але треба ж бачити тих людей, які гинуть від того, що їм ніхто не призначив противірусну терапію. У нас нещодавно померла молода жінка, трохи старша за 30 років. Вона була в трьох лікувальних установах із ковідом, і ніхто не призначив їй противірусну терапію, і ніяка вона не група ризику. Але померла. Ми не можемо цього передбачити, тому міжнародний підхід правильний — всім показано противірусне лікування. Єдине обмеження, коли немає доступу до противірусної терапії. У людей із груп ризику противірусний препарат має бути вдома. Це ідеально.
І мета номер один — не померти, а друга мета, особливо в разі коронавірусу, — перевести перебіг хвороби в легшу форму і тим самим профілактувати не тільки ускладнення в гострий період, а й віддалені наслідки. Зараз ніхто не знає у світі, що робити з постковідними розладами. Хвилеподібне наростання йде цих станів і ще незрозуміла причина, чому вони виникають. Вони настільки різноманітні, різношерсті, що ще немає розуміння — чи це дія самого вірусу, чи це дія імунного запалення тліючого, тривалого. Це ще досліджуване захворювання, і буде вивчатися багато років. Грип є найбільш досліджуваним вірусом після вірусу імунодефіциту людини, але й то щоразу щось нове. Але ми сподіваємося, але якщо не виникне якийсь новий варіант (коронавірусу — ред.).
В американському Центрі контролю захворюваності виокремлюють кілька груп коронавірусу, що циркулює на сьогодні: віруси, що становлять інтерес; віруси, що становлять заклопотаність; і віруси, що становлять небезпеку. Останньої групи ще немає в людській популяції. Але це правильно, що про неї думають, адже в нашій справі потрібно бути готовим до найгіршого. І вважається, що якщо виникне такий новий варіант, то всі наші зусилля зведуться нанівець. І ми знову скотимося, до того ж стану, в якому перебували 2020 — майже до весни 22 рік.
— Тобто ось цього небезпечного у нас немає.
Його немає у світі, про нього просто думають. І ось якщо він, не дай Боже, з’явиться, то тоді ми скотимося до нульової позначки. Я сподіваюся, що цього з коронавірусом не станеться. Хоча прогнози в інфекційній патології невдячна справа. Річ у тім, що імунітет у разі коронавірусного захворювання характеризується не тільки титром нейтралізуючих антитіл, а й Т-клітинним імунітетом. Якщо в людини високий титр нейтралізуючих антитіл, то немає сенсу в її вакцинації, але якщо навіть низький титр, то це ще не означає, що людина неімунна. Тому що при коронавірусній хворобі найсильніша саме Т-клітинна відповідь імунна відповідь. Т-клітини пам’яті...
— Їх не міряють в Україні.
Їх ніде у світі не міряють. Це величезні ресурси. Їх міряють тільки в наукових цілях. Точно такий імунітет під час грипу, наприклад. І ось цей Т-клітинний імунітет забезпечує перехресний імунітет із різними варіантами вірусу. Тому все-таки, я думаю, що наша з вами імунна система вже адаптована до коронавірусу. Це, якщо ми говоримо, звісно, про природний інфекційний процес, який проходить природним шляхом, без втручання людини. Тому що ми з вами бачимо всяке. Зараз проводять у деяких лабораторіях експерименти зі штучного збільшення вірулентності вірусу. Багато хто виступає категорично проти.Треба розуміти, що в лабораторіях завжди проводять дослідження з вірусами, там винаходять нові лікарські засоби, вакцини та вивчають реакцію імунної системи. Але ось ці експерименти зі збільшення агресивності відомих штамів коронавірусу викликають протест у багатьох колах, включно з науковими, бо вважають, що це дуже серйозний ризик. А якщо йдеться виключно про природний інфекційний процес, то закономірності однакові. Епідемія послаблюється, знижується вірулентність, тобто агресивність збудника, як це трапилося з найбільш пандемічним вірусом грипу — H1N1. Пам’ятаєте ж у 2009 році, який він спричинив сплеск захворюваності. Потім був сплеск 15-16 років, а зараз він поводиться практично як сезонний грип. Так, він може спричиняти важкі форми захворювання, але вже кількість хворих непорівнянна з тим періодом, тому що тоді в інфекційних стаціонарах був точно такий колапс, як під час коронавірусу. І гинули молоді люди — пік смертності 25 — 50 років. І коронавірус був ще масштабнішим, але і він зрештою ослабне і поводитиметься, як сезонне коронавірусне захворювання.