А.Ситник: українські правоохоронці повинні отримати доступ до міжнародних баз даних

“Майна в Україні багато, а ще більше його за кордоном, і воно зовсім не потрапило до е-декларацій. Це створює найбільшу проблему для арешту такого майна”, — зазначив директор НАБУ Артем Ситник.

На сьогодні виявляти майно за межами України НАБУ допомагає Державна служба фінансового моніторингу, яка отримує інформацію з-за кордону у відповідь на міжнародно-правові запити. Це листування зазвичай розтягується на кілька місяців.

“Приміром, 7 млн євро, які були арештовані у Латвії у „газовій справі Онищенка“. Цей арешт був накладений лише за два місяці після того, як ми почали перші затримання”, — навів приклад директор Бюро.

Саме тому, на його думку, українські правоохоронні органи мають отримати доступ до міжнародних баз даних, які дозволять виявляти майно за кордоном і передавати інформацію тим органам, які проводять розслідування.

“Ще одним важливим кроком для повернення активів є підписана цими днями угода про співпрацю є „Європолом“, в якій НАБУ значиться суб’єктом прямого звернення. Важливо також допомогти якомога швидше запрацювати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”, — підкреслив А.Ситник.

У відомстві зазначають, що загалом, у рамках кримінальних проваджень, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України, станом на 1 грудня 2016 року накладено арешт на 433,6 млн грн, 79,79 млн дол. США, 7,1 млн євро, а також інше майно: цінні папери вартістю 75,5 млн дол. США, 228 одиниць сільськогосподарської техніки та комплектуючих, 1 цілісний майновий комплекс, 53 нежитлові приміщення, 41 транспортний засіб, 101 земельну ділянку, 32 будинки і домоволодіння, 52 квартири, золоті злитки, прикраси, техніку тощо.