Прокурор, яка посадила брата президента, пояснила конфлікт між українськими антикорупційними органами
Київ • УНН
БУХАРЕСТ-КИЇВ. 15 травня. УНН. Для того, аби антикорупційна система функціонувала успішно, слід чітко розмежувати повноваження владних органів, адже в процесі подолання корупції важливо розуміти, хто саме несе відповідальність за ті чі інші рішення. Про це в ексклюзивному інтерв’ю УНН розповіла керівник Національної антикорупційної дирекції Румунії Лаура Кодруца Кьовеші.
"Наскільки я знаю, існує кілька авторитетних органів влади в розслідуванні корупції. Те, що я можу вам сказати, - це те, що ми тут зробили в Румунії, щоб мати ефективні результати в боротьбі з корупцією. Наприклад, тут у нас є спеціалізована структура з унікальною юрисдикцією боротьби з корупцією високого рівня. Коли у вас є лише один орган, відповідальний за щось, і, якщо ця влада не виконує свою роботу, ви знаєте, хто несе відповідальність. Але коли у вас є два органи влади, дві структури з тією ж або подібною юрисдикцією, тоді вони можуть звинувачувати один одного в тому, що вони не виконують дії, які вони повинні були виконати. Іншою умовою для ефективного результату є незалежність наших прокурорів і належне законодавство. Це надає прокурорам належні інструменти для розслідування випадків корупції", - сказала Кьовеші, відповідаючи на запитання про те, які вона бачить проблеми у становленні антикорупційної системи в Україні.
Вона також додала, що важливою складовою є політична незалежність прокурорів та суддів.
Щодо співпраці з українськими антикорупційними органами Кьовеші повідомила, що співпраця ведеться, а також румунська сторона надавала консультації українським колегам щодо розбудови антикорупційної системи.
Кьовеші очолює директорат з 2013 року. Її кандидатура була запропонована екс-президентом Румунії Траяном Бесеску (Traian Băsescu). І скоро, після затвердження її кандидатури, він і сам переконався в безкомпромісності Кьовеші - за звинуваченням у корупції був засуджений і його брат.
Також за цей період було порушено тисячі кримінальних справ, у яких фігурували міністри, судді, мери, і у 90% випадків обвинувачені у корупції отримували обвинувальні вироки. Станом на середину 2017 року за сприяння очолюваної Кьовеші антикорупційної дирекції Румунії було повернуто щонайменше 150 млн євро.