В цілому, КП витратить на закупівлю магнітних карток для проїзду в наземному транспорті 42 млн грн. Це — найбільша партія E-ticket за всі роки роботи електронного квитка в Харкові, впроваджуваного з 2017 року, констатували журналісти.
“Один E-ticket обійдеться комунальному підприємству в 60-78 грн за комплект, у який входить пластикова картка з чіпом і інформбуклет з конвертом.
Картки з такими ж характеристиками обійшлися київським КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр“ у 14 грн, без ПДВ за штуку, а КП "Метрополітен“ — в 16 грн, з ПДВ.
Навіть сам харківський метрополітен платив раніше 20 грн за таку ж картку. Правда, без первинної ініціалізації”, - досліджували журналісти.
КП “Харківпас”, в особі директора КП Наталії Захаренко, домовилося про закупівлю дорогих “E-ticket” 21 липня 2021 року. Помітно, що Захаренко, за дивним збігом обставин, покинула посаду в той же день.
“Через кілька днів Захаренко очолила фінкомпанію ”Платіжний центр“, з яким КП і підписало контракт. Тобто, контракт Захаренко підписала фактично сама з собою”, — кажуть журналісти.
Сьогодні “Платіжний центр” має виключне право здійснювати програмування і кодування безконтактних електронних карт. Таке право компанії надала Харківська міськрада в 2016 році. Згідно з угодою, приватна фірма отримала винагороду у 6,5% від загальної суми платежів за проїзд.
“За 10 років без урахування поступового зростання плати за проїзд ця сума повинна скласти близько 700 млн грн” — підрахували в Харківському антикорупційному центрі.
Журналісти також досліджували історію взаємин між компанією “Платіжний центр” і Харківською міськрадою. І констатували взаємозв’язок між в.о. мера міста Ігорем Тереховим і засновниками фінкомпанії.
Так, “Платіжний центр” раніше належала компанії з управління активами “Фінекс-капітал”. Це — олдскульний учасник фондового ринку, який веде свою історію з 2000 року, і поклав початок “FinexGroup”, вивчили журналісти.
“FinexGroup” спільно володіють фінансист Ігор Когут і Лада Крімерман. Обидва — добре відомі Терехову люди“, - кажуть журналісти.
Справа в тому, що після того, як міськрада наділила “Платіжний центр” статусом монополіста, Терехов отримав від Крімерман позику обсягом 15 млн грн. І витратив позичену суму на інвестиційні сертифікати інвестфонду “Генуя”.
“Через пів року — 15 травня 2018 року — Терехов отримав на них перші дивіденди обсягом 5,5 млн грн. Усього в 2018 році Терехов отримав 10,5 млн грн. Але, як пізніше з’ясувалося, заплатити податки з суми отриманих дивідендів Терехов забув” , - розповіли журналісти.
До слова
Раніше журналісти проекту “Цена вопроса” розповіли, як син в.о. мера Харкова Ігоря Терехова Микола розтратив кошти, які виділялися на ремонт під’їздів. Кілька років поспіль він очолював комунальне підприємство “Харківське ремонтно-будівельне підприємство”.
В цілому Харківська мерія за останній рік не раз потрапляла у великі скандали, пов’язані з проведенням тендерів за завищеними цінами.
Як повідомляє Харківський антикорупційний центр, спроба “заробити” була зафіксована на тендерах із закупівлі ліків і респіраторів від COVID-19, ремонту притулку для тварин, будівництва гаража в одній з лікарень, куди замовили елітну керамогранітну плитку.
Але найбільшим скандалом стало будівництво громадського туалету в зоопарку за ціною понад 30 млн грн або понад 1 млн доларів. Тендер на будівництво туалету виграла компанія члена виконкому Харківської міськради Олександра Харченка. Саму міськраду нині очолює Ігор Терехов, який тимчасово змінив на цій посаді Геннадія Кернеса.
Причому сам перехід влади від Кернеса до Терехова зараз становить суспільний інтерес. За однією з версій, Терехов міг підробити підпис Кернеса, щоб зайняти його крісло.