Деталі
Цей документ визначає комплекс заходів дипломатичного, військового, економічного, інформаційного, гуманітарного та іншого характеру, спрямованих на відновлення територіальної цілісності, державного суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах шляхом деокупації та реінтеграції Криму.
Стратегія визначає пріоритети для держави щодо захисту прав і свобод людини, порушених внаслідок тимчасової окупації Кримського півострова, а також головні напрямки відповідної економічної, соціальної, гуманітарної, екологічної, інформаційної, оборонної та безпекової політики.
Також Стратегія дає чіткий сигнал міжнародній спільноті, що Україна послідовна у своїх діях з відновлення територіальної цілісності, порушеної внаслідок нехтування Російською Федерацією своїми міжнародними зобов’язаннями.
Згідно зі Стратегією, у межах державної політики щодо забезпечення деокупації території Криму Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо визначення модальностей звільнення тимчасово окупованої території та відновлення на цій території конституційного ладу України, ґрунтуючись, зокрема, на положеннях Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також на результатах діяльності "Кримської платформи".
“Україна засновує та розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією АР Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України”, — сказано в Стратегії.
Також документ є закликом до об’єднання міжнародних зусиль у захисті норм міжнародного права та розбудові миру й безпеки у Європі.
Кабінет міністрів України має розробити план реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму, на основі якого відповідні державні органи підготують і реалізовуватимуть заходи щодо забезпечення деокупації та реінтеграції півострова.
Доповнення
Рада національної безпеки й оборони України ухвалила проект "Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь" 11 березня.
Після цього голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що низка принципових пропозицій Меджлісу повинна була бути включена у стратегію деокупації Криму, але до документа не увійшли.
До слова, у МЗС України ще у липні 2020 року заявляли, що Україна підготувала стратегію деокупації Криму.
Також керівництво України раніше оголосило про створення міжнародного майданчику, який опікуватиметься проблемами Криму — "Кримської платформи". "Кримська платформа" має стати новим міжнародним форматом для підвищення ефективності та координації дій міжнародного співтовариства з деокупації Криму і захисту прав та інтересів кримчан. "Кримська платформа" має працювати на кількох рівнях. Перший — найвищий політичний рівень, до якого долучаться глави іноземних держав. Другий — рівень глав МЗС та міністрів оборони. Третій — міжпарламентський рівень. І четвертий — рівень експертів.
В Офісі Президента вказували, що саміт "Кримської платформи", у якому запланована участь лідерів іноземних держав, відбудеться 23 серпня 2021 року.
Додамо, 7 років тому, 20 лютого 2014 року, розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України. Цього дня до українського Криму почали прибувати російські військові підрозділи в межах операції із захоплення півострова. Незаконна спроба анексії АР Крим та міста Севастополя, а також подальше розв’язання збройного конфлікту на Донбасі стали етапами реалізації плану Росії, спрямованого на руйнування української державності, вказали раніше у МЗС.