Цитата
“Комітет Верховної ради з питань правової політики рекомендував Верховній Раді прийняти в повторному першому читанні законопроект „Про конституційну процедуру“ (4533), доопрацьований згідно із зауваженнями Венеційської комісії”, — написала Совгиря.
Деталі
За її словами, зокрема, у законопроекті:
• збережено існуючий порядок прийняття рішень КСУ (10 голосів суддів КСУ);
• запроваджено прозору процедуру притягнення суддів КСУ до дисциплінарної відповідальності з градацією дисциплінарних стягнень залежно від тяжкості вчиненого суддею правопорушення;
• передбачається надання Конституційному Суду повноваження унормування процедури розгляду питань, які не врегульовані Законом про конституційну процедуру, при цьому із забороною ухвалення підзаконних актів, які б суперечили закону;
• передбачається, що КСУ зможе без обмежень відступати від своїх попередніх юридичних позицій у разі притягнення судді КСУ до кримінальної відповідальності, пов’язаної із ухваленням рішення, в якому висловлено таку позицію;
• запроваджуються більш гнучкі правила викладення суддями КСУ окремих думок (що може полегшити досягнення консенсусу під час розгляду справ Судом).
“При цьому у зв’язку із суттєвим підвищенням проектом прозорості діяльності КСУ Венеційська комісія рекомендувала Конституційному Суду проявити стриманість у разі, якщо в подальшому положення закону „Про конституційну процедуру“ (у разі його ухвалення) будуть оскаржені до КСУ”, — зазначила Совгиря.
Доповнення
Венеціанка позитивно оцінила законопроект про конституційну процедуру, але недоліки теж помітила.
Парламентарії направили до парламентського комітету на повторне перше читання законопроект “Про конституційну процедуру”, який повинен вирішити проблему конституційної кризи в Україні.
Законопроект № 4533 від 21.12.2020 напрацьований робочою групою КСУ щодо врегулювання “конституційної кризи”.
Документ передбачає низку нововведень. Зокрема, запропоновано, щоб Конституційний Суд приймав рішення двома третинами від свого складу.
Як повідомляв УНН, так звана “конституційна криза” розпочалася 27 жовтня. Тоді Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації.
11 грудня Венеційська комісія схвалила два висновки, які стосуються рішення КСУ та ситуації з антикорупційним законодавством.
До цього, 9 грудня Венеційська комісія оприлюднила терміновий висновок про законодавчу ситуацію з механізмами протидії корупції у відповідності з рішенням КСУ від 27 жовтня. У висновку зазначається, що рішення КСУ “не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві”.
10 грудня Венеційська комісія оприлюднила другий висновок щодо ситуації з КСУ. Висновок включає рекомендації Верховній Раді більш чітко прописати ситуації, при яких може бути обмежена діяльність КСУ, а суддям Конституційного Суду рекомендують більш конкретно вказувати причини неконституційності законів при ухваленні рішень.
Це послідувало після звернення 25 листопада Президента Володимира Зеленського до Венеційської комісії з проханням дати висновок про стан антикорупційного законодавства держави після резонансного рішення Конституційного Суду.
Водночас Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким запропонував звільнити всіх суддів КСУ, які ухвалили відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів. Згодом до нього подали альтернативи, зокрема і голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Згодом Президент відкликав свій законопроект, який, до того ж, критикували у “Венеційці”.