“Принцип „гроші ходять за вчителем“ було закладено у Порядок під час його прийняття у серпні 2019 року, однак його механізм необхідно було доопрацювати. Тепер ситуацію виправлено, і вже з наступного року вчителі зможуть самостійно обирати форму, вид і місце підвищення своєї кваліфікації. Кошти на розвиток вчителів закладено у державну субвенцію НУШ (Нова українська школа — ред), яка у держбюджеті складає 1,4 млрд гривень. Вже у січні 2020 року буде зрозуміло, скільки на розвиток вчителів отримуватимуть заклади освіти і, відповідно, самі педагоги”, — зазначила очільниця МОН Ганна Новосад.
Згідно з Порядком, підвищення кваліфікації плануватимуть у два етапи.
“На першому етапі педагогічна рада затверджуватиме орієнтовний план підвищення кваліфікації на наступний рік. Він має містити інформацію про загальну кількість вчителів, які планують професійний розвиток, основні напрями та перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. План має формуватись із урахуванням пропозицій самих вчителів”, — розповіли у пресцентрі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МОН: нова модель освіти буде “викладацькоцентричною”
Щодо другого етапу, то він “розпочинатиметься після затвердження кошторису закладу освіти на відповідний рік і оприлюднення його керівниками закладів. Протягом 15 календарних днів після цього вчитель подаватиме пропозицію до плану підвищення кваліфікації, яка міститиме дані про:
- тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми;
- обсяг (тривалість);
- суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;
- вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги.
Після цього пропозицію вчителя розглядатиме педагогічна рада, яка може уточнити її, наприклад, з урахуванням обсягу коштів, передбачених на підвищення кваліфікації”.
У МОН нагадали, що порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників надає вчителям широкі можливості для професійного розвитку.
“Так, підвищувати кваліфікацію вони зможуть не лише у закладах освіти та наукових установах, а й користуючись послугами юридичних чи фізичних осіб, у тому числі й фізичних осіб — підприємців. Підвищення кваліфікації може відбуватись на спеціальних програмах або на семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах та стажуваннях”, — зазначили у МОН.
“Форми, види та суб’єкти підвищення кваліфікації вчителі обиратимуть самі згідно зі своїми професійними потребами”, — резюмували у міністерстві.
Як раніше повідомляв УНН, в Україні за десять років кількість студентів зменшилась майже вдвічі.