ОБСТРІЛ КОНСУЛЬСТВА
Першу "важку артилерію" застосували для обстрілу польського консульства в Луцьку. Інцидент стався в ніч на 29 березня. Невідомі з гранатомету обстріляли приміщення Генерального консульства Польщі в Луцьку.
Приміщення, куди цілилися зловмисники, було службовим. На момент пострілу там нікого не було. Сім'я консула живе в іншому крилі будівлі, кімната охорони знаходиться поверхом нижче. Тож під час обстрілу ніхто не постраждав. Однак сам факт, що в мирному місті по дипломатичному відомству стріляли з важкої зброї, не може не викликати подиву.
Глава МЗС Павло Клімкін одразу ж висловив обурення з приводу провокації в Луцьку. "Це підлість тих, хто проти нашої дружба з Республікою Польща. Робимо все, щоб винні були покарані", – заявив Клімкін.
У свою чергу польський президент Анджей Дуда заявив, що значення нападу на консульство Польщі в Луцьку не можна применшувати, та повідомив, що цей інцидент вимагає "рішучого втручання". Його підтримав і консул Польщі в Луцьку Кшиштоф Савіцкі, який заявив, що нічний напад на приміщення консульства його держава розцінює як терористичний акт. Після цього Польща направила Міністерству закордонних справ України ноту протесту.
У Службі безпеки України тим часом заявили, що обстріл польського консульства може бути вигідний Росії. "Провокації проти Республіки Польща, які час від часу трапляються в Україні, вигідно лише одній стороні – Російській Федерації, почерк якої видно здалеку", – йшлося в повідомленні спецслужби.
Схожу з СБУ думку висловив і політолог Володимир Фесенко, який пов’язав обстріл консульства із вибухами на складі боєприпасів у Балаклії. За словами експерта, незважаючи на те, що обидва випадки мають різні цілі, і вибухи, і обстріл можуть бути вигідними виключно одній стороні – Кремлю.
БОРГ ЯНУКОВИЧА
Вдруге "важку артилерію" цього тижня використав Верховний суд Лондона, який виніс перше рішення у справі України проти Росії по так званому "боргу Януковича".
Нагадаємо, у грудні 2013 року Київ та Москва домовилися про надання російською стороною Україні кредиту в обсязі 15 мільярди доларів. Перший транш кредиту в обсязі трьох мільярдів доларів Київ отримав наприкінці грудня 2013 року. За словами експертів, ці гроші насправді були не кредитом, а хабарем для Віктора Януковича за відмову від Асоціації з ЄС.
Най там як, але за графіком, Україна мала виплатити борг у грудні 2015 року. Цього не сталося, оскільки Президент Петро Порошенко ввів мораторій на повернення боргів кредиторам, в тому числі Росії. Після цього в лютому 2016 року Росія подала судовий позов проти України.
Цього тижня Високий суд Лондона ухвалив прискорений розгляд російського позову. Українська влада вибудовували свою позицію на заяву про те, що оформлення угоди відбулося з порушенням українського права, а також посилалися на російську агресію проти України та анексію Криму. Але суддя відкинув усі аргументи української сторони та зняв з Росії звинувачення у політичному тиску на Україну.
Київ заявив про намір оскаржувати рішення суду. Як повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк, Україна поважає рішення Високого суду Лондона, але вважає, що воно не враховує "об'єктивні факти економічної і військової агресії проти України і її народу, які Росія без перерви здійснює з 2014 року".
Високий суд Лондона українські аргументи не прийняв, зате дозволив подачу апеляції. Також суддя задовольнив клопотання України про тимчасове призупинення виконання прийнятих на користь Росії рішення.
Тож не перемикайтеся, друзі. Найцікавіше – попереду.