COP26 коротко
Конференції сторін відрізняється від інших глобальних самітів, які проводяться тільки для найбагатших і наймогутніших країн. Щорічно ця конференція об'єднує 197 країн і територій, які підписали початкову Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату 1992 року, першу глобальну угоду, що визнає загрозу, яку поведінка людини може становити для клімату. Цього року конференція відбувається у Глазго, Шотландія. Метою цьогорічного саміту зазначене прискорення дій щодо досягнення цілей Паризької угоди про зміну клімату, підписаної ще в 2015 році. Головна ціль угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників доіндустріальної епохи. Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку. Водночас, як стверджують організатори саміту та наукове середовище, поставлена мета не виконується.
Основними цілями саміту в Глазго визначено:
- Забезпечити глобальний нульовий рівень викидів до середини століття та зберігати зростання температури в межах 1,5 градуса;
- Адаптуватись для захисту спільнот та природного довкілля;
- Мобілізувати фінанси;
- Працювати разом, щоб досягти успіху.
Чого очікує Україна від саміту та з чим на нього їде
Як підтвердили УНН в пресслужбі Президента, Глава держави планує особисто взяти участь у заході. Ба більше, як уточнили в пресслужбі, Володимир Зеленський виступатиме на заході – водночас деталей щодо виступу УНН не розкрили. Однак повідомили, що окрім виступу, Президент матиме в Глазго низку двосторонніх зустрічей, очікуються також “деякі заходи в рамках оборонної співпраці”. Про те, чого саме українська сторона очікує від саміту, розповів УНН радник керівника ОП з антикризових комунікацій Михайло Подоляк. Він одразу відзначив, що кліматичні зміни, які на сьогодні є абсолютно очевидними, зачіпають інтереси усіх країн, “хоче цього хтось чи не хоче”. На його думку, зокрема, екстремальні прояви погоди, посухи і повені, знищення традиційного укладу в різних частинах планети, яке в свою чергу провокуватиме все більш масштабні міграційні кризи, загострення продовольчого питання – усе це безпосередні наслідки кліматичних змін. Подоляк зауважив, що у нинішньому десятилітті “людство переживає вирішальний момент” - або вдасться до 2030 року діяти рішуче, або руйнівні кліматичні зміни на планеті стануть незворотніми.
“Тому Україна, як, зрозуміло, і всі інші відповідальні держави, очікує активізації глобальних зусиль для помітного зменшення деструктивного впливу людей на клімат. Наша держава підтримує Декларацію лідерів про користування лісами та землею, ініційовану Великою Британією в рамках кліматичного саміту в Глазго”, - зазначив Подоляк.
“Нам є що запропонувати до порядку денного країн, які розвиваються, в контексті протидії кліматичним змінам. А також і до загальноєвропейських зусиль з метою зеленої трансформації та досягнення кліматичної нейтральності”, - додав співрозмовник.
Доповнення
Кліматологи кажуть, що конференція Організації Об'єднаних Націй цього року має вирішальне значення, якщо світ хоче утримати підвищення температури на 1,5 градуса за Цельсієм вище за доіндустріальний рівень.
За межами цього порога небезпека, пов'язана з екстремальною спекою, повенями та лісовими пожежами, зростає у геометричній прогресії. Лідер Китаю Сі Цзіньпін не прийме особистої участі на саміті, незважаючи на те, що він керує країною, яка посідає перше місце у світі з викидів вуглецю. Індія, Росія та Австралія, всі основні країни-виробники викопного палива, не оголосили більш амбітних цілей зі скорочення викидів. Хоча кліматичні саміти проводяться щорічно, дипломати та науковці кажуть, що рішення, ухвалені в наступні два тижні, будуть найважливішими з часів Паризької угоди 2015 року.
Успіх саміту залежить від готовності світових лідерів вийти за межі вже досягнутого прогресу та пообіцяти подальше скорочення викидів.