“Річна національна програма — це головний практичний інструмент так званого Плану дій щодо членства, мантри, про яку ми вже говоримо багато років. ПДЧ — це політична назва Річної національної програми. Це — статус, який дається країні, яка виконує РНП. І якщо ми продовжуємо наш курс на членство в НАТО, а ми його продовжуємо, бо це, по-перше, Конституція, по-друге, філософія і логіка багатьох, хто залишився працювати в державній службі, тоді ми просто зобов’язані виконувати РНП, і ми їх будемо виконувати”, — сказав співрозмовник.
На питання про те, чи буде Україна вдаватись до нових підходів на шляху до отримання ПДЧ, Божок зазначив, що в НАТО є чіткі правила, яких необхідно дотримуватись для набуття бажаного статусу.
“Ми можемо втілювати будь-які ідеї, але в НАТО є чіткі правила і чітка логіка. На сьогодні Україна — особливий партнер, який прагне набути членства в НАТО. Наступний крок до цього — це приєднання до плану дій щодо членства в НАТО, тобто отримання політичної надбудови на Річну національну програму. На сьогодні серед союзників немає консенсусу щодо того, щоб запросити Україну до ПДЧ. Але ми продовжуємо говорити про те, що нам потрібно поступальний рух вперед”, — зазначив він.
Зі слів заступника міністра, існує ще один елемент на шляху до Альянсу, який на сьогоднішній день Україні не доступний.
“Це так звана програма посилених можливостей, яку НАТО відкриває для тих партнерів, які виросли зі статусу особливого партнера, але ще не приєднались до ПДЧ — наприклад Грузія. Ми теж про це з союзниками говоримо. Але в принципі наша задача, і ми її продовжуємо виконувати — забезпечити стабільний прогрес України на шляху до членства в НАТО. Тобто, ми готові брати стільки, скільки на сьогодні союзники готові нам дати”, — сказав Божок.
На питання про те, скільки часу займе шлях України до членства в Альянсі, він зазначив, що цей шлях триває з 2004 року.
“Ми йшли, повертались. Головне, щоб цього разу зі зміною влади ми не повернулись. Тому що, під час попередньої зміни влади, коли до влади прийшов пан Янукович, ми йшли-йшли, потім розвернулись і пішли назад. Цього разу ми продовжили шлях вперед. Скільки це займе... Мій дивіз по життю — я використовую фразу литовського колеги, який ділився досвідом своєї країни: головне бути готовим і чекати на той момент, коли вікно відкриється”, — пояснив співрозмовник.
Він навів як приклад таку країну, як Північна Македонія, яка 11 років чекала на отримання членства в НАТО, будучи готовою до нього; чекала, коли знайдеться компроміс, який дозволить подолати вето Греції.
“В нашому випадку, ми значно більше готові до членства в НАТО, ніж в 2014 році, навіть не зважаючи на війну, але ми все ще не готові настільки, щоб завтра увійти в Альянс”, — додав дипломат.
Нагадаємо, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що курс України на євроатлантичну інтеграцію незмінний, але тепер тактика цього поступу має змінитися.