Нове дослідження Університету Меріленда пропонує переосмислити структуру мезозойських екосистем. Палеонтолог Томас Р. Хольц-молодший у роботі, опублікованій в Italian Journal of Geosciences, доводить, що стратегії виховання нащадків у динозаврів суттєво відрізнялися від ссавців, що докорінно змінює уявлення про тогочасне екологічне різноманіття. Про це пише УНН.
Деталі
Головна відмінність полягає у ступені залежності дитинчат від батьків. У ссавців нащадки тривалий час потребують опіки, через що займають ті самі екологічні ніші, що й дорослі особини. Натомість молоді динозаври порівняно швидко ставали незалежними. Вони об'єднувалися у групи однолітків та самостійно добували їжу, ведучи спосіб життя, який Хольц порівнює з моделлю "дітей, які залишалися самі вдома".
Дослідник проводить паралель із сучасними крокодилами, які охороняють гнізда лише на ранніх етапах. Через таке раннє відокремлення молоді та дорослі особини одного виду фактично ставали різними "функціональними видами": вони мали різний раціон, ворогів та ареал проживання.
Новий погляд на біорізноманіття мезозою
Такий підхід змушує вчених переоцінити кількість мешканців давніх екосистем. Якщо враховувати молодих динозаврів як окремі функціональні одиниці, то рівень різноманіття мезозойських спільнот значно перевищує показники сучасних ссавців. Хольц пов’язує таку ефективність із високою продуктивністю тогочасних рослинних систем та особливостями метаболізму рептилій.
Ми не повинні думати, що динозаври - це ссавці, вкриті лускою та пір’ям
Дослідження доводить, що доісторичний світ функціонував за унікальною динамікою, яку неможливо повноцінно оцінити через призму сучасної біології ссавців.