Міністерство охорони здоровʼя опублікувало на своєму сайті оновлений проєкт постанови щодо регулювання маркетингових послуг на фармринку для громадського обговорення. Попри декларування компромісу, документ захищає виключно інтереси великих виробників, адже запропонована модель дозволяє їм зберігати надприбутки, тоді як аптеки, дистриб’ютори і кінцеві споживачі опиняються у менш вигідному становищі, пише УНН.
Деталі
Представлений Міністерством охорони здоров’я оновлений проєкт постанови встановлює обмеження на витрати виробників лікарських засобів на маркетингові послуги. Згідно з оновленим документом, такі витрати не можуть перевищувати 20% від загального обсягу реалізації безрецептурних препаратів (без ПДВ) за попередній рік. Формально - це виглядає і подається регулятором як крок назустріч ринку. Але насправді йдеться про модель регулювання, вигідну виключно виробникам.
Відповідно до запропонованих змін маркетингові витрати розділяються наступним чином: 18% - на безрецептурні (OTC) препарати, і лише 2% - на рецептурні (Rx). І ця модель, як не дивно, одразу отримала підтримку українських виробників.
Міністр, напевно, нас почув, оскільки зовсім несподівано для більшості учасників ринку з'явився новий проєкт постанови з іншою моделлю регулювання маркетингу, якого міністр особисто презентував учасникам ринку. Ця модель є більш компромісною та чітко встановлює, що маркетингові послуги оплачуються тільки на безрецептурні препарати і їх адмініструє виробник. Тобто виробник, щоденно відгружаючи безрецептурні препарати, чітко розуміє, скільки маркетингу він може заплатити, і надає відповідні дані Держспоживслужбі
Та навіть сам Багрій визнає, що нова модель дає можливість виробникам платити менше. І це ключова відмінність від попередньої редакції проєкту постанови про регулювання маркетингу, у якій МОЗ пропонував обмежити його на рівні 12% маркетингу від загального обсягу аптечних продажів. Тоді саме виробники виступили проти такого підходу до регулювання і погрожували збільшенням цін на ліки.
Ця модель пропонує 18% від обігу безрецептурних препаратів. Зрештою для виробника це в рази менше, ніж 12% від обігу ринку
У чому ж маніпуляція?
Попри красиву обгортку у 20%, ця цифра є лише фасадом за яким криються зовсім інші розрахунки. Більшу частину цієї цифри, або 18% складає маркетинг ОТС препаратів. Наразі, за даним аналітиків Proxima Reserch, які проводять регулярні дослідження фармацевтичного ринку, частка безрецептурних препаратів складає орієнтовно 35% від усього ринку лікарських засобів. Тож у реальності — частка маркетингових витрат буде значно менша, навіть якщо порахувати їх як відсоток від усього ринку лікарських засобів, а не лише безрецептурного сегмента.
Отже, 18%, які пропонується дозволити заводу витрачати на маркетинг від 35% частки безрецептурних ліків - це 6,3% від загального обсягу продажів ліків в цінах виробника.
Якщо до цього додати 2%, які пропонується дозволити на маркетинг рецептурних ліків (а це 65% від усього ринку) у роздрібній ціні виходить 1,3%.
Тобто проста математика демонструє, що заявлені у проєкті постанови 20% перетворюються на 7,6% у реальності.
Це майже вдвічі менше за ті самі 12%, які пропонувало Міністерство охорони здоровʼя в попередньому проєкті. До того ж слід враховувати, що всі ці розрахунки - лише ідеальний теоретичний максимум. Ситуація на ринку насправді трохи інакша
Наразі націнки дистриб’юторів і аптек сукупно складають 30%.
У перерахунку на роздрібні ціни 7,6% перетворюються на 4,92%, а якщо врахувати, що близько 30% виробників взагалі не платять за маркетинг, то фактичний рівень ще нижчий – близько 3,5%.
Тож те що подається МОЗ як 20% насправді в реальності становить усього 3,5%.
Що ж "компроміс" вражаючий 12% перетворилися у 3,5%, що менше в три з половиною рази. Тепер зрозуміло, чому виробників такий варіант більш ніж влаштовує.
Виходить, що замість прозорого і чесного підходу до врегулювання маркетингових послуг на фармацевтичному ринку МОЗ фактично грає на полі великих виробників. Наразі ситуація виглядає так, що головна ціль - не знизити вартість ліків, не врегулювати взаємини між виробником, аптекою і пацієнтом, а зберегти прибутки фармгігантів під виглядом компромісу.
Нагадаємо
З 1 березня 2025 року в Україні набула чинності постанова Кабміну №168, що вводить обмеження націнок на ліки та заборону маркетингових угод. Вона була ухвалена на виконання рішення РНБО щодо зниження цін на ліки в України.
Проте на практиці заборона аптекам укладати маркетингові договори із виробниками не призвела до здешевшання ліків. Опитані УНН українці не відчули падіння цін, а навпаки констатують, що ліки дорожчають.