Переможець — соціал демократи
На парламентських виборах у Німеччині перемогу здобула Соціал-демократична партія (СДПН) на чолі з чинним міністром фінансів Олафом Шольцем. За неї проголосували 25,7% виборців, і відповідно до цього результатом вона отримає 206 місць у новому бундестазі, де на цей раз будуть працювати 735 депутатів — на 26 осіб більше, ніж у парламенті минулого скликання. Явка на виборах склала 76,6% голосів, трохи більше, ніж було чотири роки тому, коли проголосували 76,2%. Ще на початку серпня соціал-демократів підтримували лише 16% виборців, а в підсумку їх результат виявився на 5,2 процентного пункту вище, ніж на виборах 2017 року.
ХДС/ХСС другі і не виключають формування коаліції
ХДС/ХСС отримав 24,1% — у порівнянні з майже 33% на минулих виборах. У блоку буде 196 парламентських крісел. У день виборів партійний кандидат у канцлери, прем’єр землі Північний Рейн — Вестфалія Армін Лашет не в перший раз за цю кампанію потрапив в незручну ситуацію: він склав виборчий бюлетень так, що було видно, який вибір він зробив, — чим грубо порушив регламент голосування.
Хто стане новим канцлером Німеччини замість Меркель — на даний момент невідомо. І Шольц, і Лашет, незважаючи на явну особисту поразку, постараються сформувати коаліцію.
Реальний вплив на ситуацію у “Зелених” і Вільної демократичної партії (ВДП)
“Зелені”, які ще влітку вважалися претендентами якщо не на перемогу, то на друге місце — у результаті стали третіми (позначилася вкрай невдала кампанія їхнього лідера Анналени Бербок), але при цьому показали кращий результат в історії — 14,8% (плюс 5,9% в порівнянні з 2017 роком і 118 мандатів у парламенті). Вільні демократи представляють ліберальний фланг німецької політики, відстоюючи інтереси бізнесу. Вони зайняли на виборах четверте місце з результатом 11,5% (плюс 0,8% в порівнянні з минулими виборами і 92 крісла в бундестазі). Особливо популярні обидві ці партії серед молодих німців. Щоб сформувати нову коаліцію під власним керівництвом, Шольцу і Лашету доведеться домовитися з обома цими партіями.
Яке відношення “зелених” і “вільних демократів” до України?
Партія буде виступати проти “розколу і антидемократичних тенденцій всередині Європейського союзу”, а також протистояти “авторитарним устремлінням до гегемонії” таких держав, як Китай і Росія. “Євросоюз як найбільший в світі внутрішній ринок має істотне економічне вплив. Цей важіль впливу ми будемо використовувати для того, щоб глобальні процеси трансформації відбувалися справедливо, і для того, щоб ставити високі стандарти”.
Партія хоче підтримувати демократичний рух, що посилюється в Росії і “інвестувати в культурний, політичний і економічний обмін з ним”.
Росія “все більше перетворюється на авторитарну державу, чия зовнішня політика проводиться військовими і гібридними засобами і все гостріше загрожує демократії, стабільності і миру в ЄС і всіх сусідніх країнах”. У зв’язку з цим “Зелені” хочуть зберігати санкції проти Росії і “за необхідності посилювати їх. Ми вимагаємо, щоб російський уряд реалізував свою частину Мінських угод”.
“Північний потік-2” повинен бути зупинений. Газопровід “не сприяє захисту клімату, свідомо націлений проти енергетичної безпеки і геостратегічних інтересів Євросоюзу, загрожує стабільності в Україні”. У той же час партія виступає за “конструктивний діалог щодо клімату з Росією, але так, щоб на кожному кроці був гарантований захист прав людини”.
ВДП прагне до “однозначної позиції щодо Росії”. Принципи міжнародного права, права людини і мирний устрій Європи “не можуть бути предметом торгу і дискусій. Тому ми дуже стурбовані політикою, що проводиться Російською Федерацією. Ми, вільні демократи, вимагаємо негайного припинення насильства в Східній Україні і протиправної анексії Криму”. Виходячи з цього ВДП повністю підтримує санкції ЄС.
“У разі подальшої ескалації військового конфлікту в Україні ЄС повинен буде підсилити санкції”, щоб відновити мир. Ослаблення санкцій можливе лише після виконання Мінських угод. За розвиток Росії в бік авторитаризму пряму відповідальність несе президент Володимир Путін.
Трубопроводу “Північний потік-2” в програмі ВДП присвячений окремий великий абзац: його введення в експлуатацію повинне бути прийняте спільним рішенням ЄС. При цьому слід враховувати інтереси України. ВДП вимагає мораторію на продовження будівництва, “поки російське керівництво не забезпечить незалежне повне розслідування справи Навального, а ситуація з правами людини не покращиться”.
Протиріччя
Порядок денний “Зелених” зосереджений навколо боротьби зі зміною клімату, відповідальність за яку має взяти на себе держава. Тим часом вільні демократи виступають проти додаткового регулювання і нових заборон для бізнесу. Крім того, ліберали противляться підвищенню податків, на необхідності якого — знову ж заради інвестицій у нові, нешкідливі технології — наполягають “Зелені”. Лідер вільних демократів Крістіан Лінднер прямо говорить про ідеологічну близькість до ХДС/ХСС, тоді як “Зелені” історично і ідейно ближче до лівих сил.
Доповнення
Згідно конституції ФРН, Бундестаг в новому складі повинен зібратися упродовж 30 днів після голосування. Повноваження канцлера закінчуються саме з першим засіданням нового легіслатурного періоду, але лише формально. Канцлер, який покидає посаду, офіційно стає виконуючим обов’язки, але фактично зберігає всі повноваження. Це означає, що теоретично Меркель ще може виступити зі зверненням до депутатів наступного скликання.
Новий канцлер вступає на посаду після отримання вірчих грамот від президента. Це відбувається вже після того, як партії завершать коаліційні переговори. Чотири роки тому на такі переговори пішло 172 дня, це стало рекордним показником.