"Цей закон не був підписаний Президентом, і… повертається до ВР для повторного розгляду з наступними зауваженнями і пропозиціями. Перше – всупереч ст. 92 Конституції України, яка закріпила перелік питань, що визначаються виключно законом України, закон містить посиланням на порядок закріплення певних порядків не законом, а підзаконними нормативно-правовими актами", - сказав під час виступу у Раді представник Президента у Конституційному Суді України, народний депутат Федір Веніславський.
Зокрема, з його слів, мова йде про порядок доступу до інформації, розміщеній на електронній регуляторній платформі, та до земельних ділянок та інфраструктури для розгортання, створення та експлуатації електронних телекомунікаційних мереж, а також планування та розвитку власних телекомунікаційних мереж.
"Друге зауваження – Президент України зауважує, що ухвалений парламентом закон також не встановлює вимоги щодо структури власності суб’єктів надання електронних телекомунікаційних мереж та послуг на території України, що може призвести до здійснення такої діяльності фізичними і юридичними особами, зареєстрованими в офшорних юрисдикціях, резидентами країни, визнаною ВРУ державою-агресором, та, відповідно, завдати шкоди національній безпеці України", - сказав нардеп.
Він зауважив, що з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов, визначених Національною стратегією України, Президент вбачає необхідним збереження існуючого підходу до визначення структури власності визначених суб’єктів. Крім того, сказав Веніславський, Президент вважає неприпустимим неврахування у законі ситуації, що вимагають екстрених дій органів державної влади України у разі загроз національній безпеці, економічному добробуту та правам людини.
"Третє: окремі зауваження стосуються надання права регуляторному органу у сферах електронної комунікації та радіочастотного спектру приймати рішення, які віднесено до виконавчих документів. При цьому, не визначено порядку ухвалення таких рішень, вимог до виконавчих документів, строку пред’явлення їх до виконання, а також порядку захисту прав заявників", - сказав під час виступу представник Президента у КСУ.
Він зазначив, що Президент пропонує доопрацювати законопроект для приведення його у відповідність до основного Закону держави, усунення існуючих прогалин та недоліків шляхом повернення до комітету з цифрової трансформації для доопрацювання.
Так, відповідне рішення підтримали 298 народних депутатів України.
Так, законопроектом передбачалось встановлення повноваження держави щодо управління та регулювання діяльності у сфері електронних комунікацій, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Також законопроектом встановлюються правові основи діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж або послуг.
Водночас, після прийняття за основу Президент Володимир Зеленський ветував закон, а також надав власні пропозиції до нього.
У пропозиціях Глави держави значиться, зокрема, що законом пропонується встановити, що інформація про електронні комунікаційні послуги, отримані кінцевим користувачем, може надаватися у випадках і порядку, визначених законом, за наявності рішення суду. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності попередньої згоди кінцевого користувача, вираженої у письмовій або будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання ним згоди.
"У наведених положеннях Закону не враховано ситуацій, що вимагають екстрених дій державних органів у разі загроз національній безпеці, економічному добробуту та правам людини", - значиться у пропозиціях Зеленського.
Нагадаємо, у червні цього року Рада ухвалила за основу законопроект про електронні комунікації. Також повідомлялося, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) визначило корупційні ризики у проекті закону про електронні комунікації, який регулюватиме вартість інтернету та мобільного зв’язку.