Згідно з законопроектом, до складу Вищої ради правосуддя входить 21 особа. Десять – обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначає Президент України, двох – обирає Верховна Рада, по двоє членів обирають з'їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного суду входить до складу ВРП за посадою.
Законопроектом також закріплюються вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя, яким може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, що володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у сфері права, має бездоганну професійну репутацію та відповідає критерію політичної нейтральності.
У законопроекті розмежовано підстави для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади та підстави припинення його повноважень. Зокрема, чітко визначено підстави, за яких орган, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя за її поданням, ухвалює рішення про його звільнення з посади, а також підстави, за яких повноваження припиняються автоматично, унаслідок настання юридичного факту, та не потребують окремого рішення цього органу.
Також визначено повноваження Вищої ради правосуддя. Вона має ухвалювати рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. При цьому рішення щодо зазначеного подання вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.
З прийняттям законопроекту органи Вищої ради правосуддя – Дисциплінарні палати – розглядатимуть дисциплінарні питання щодо суддів усіх рівнів.
Перегляд рішень Дисциплінарних палат буде здійснюватися Вищою радою правосуддя у пленарному складі.
Нагадаємо, експерти ОБСЄ позитивно оцінили законопроект про Вищу раду правосуддя.