“На думку української сторони, подальший розвиток інтеграційних процесів має бути спрямований на участь України у спільному ринку ЄС, зокрема у сфері цифрових комунікацій та енергетики, а також на роботі з усунення нетарифних обмежень у торгівлі”, — йдеться у повідомленні МЗС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврокомісар: наступний саміт "Східного партнерства" може пройти в 2020 році
За даними прес-служби Міністерства, було висловлено стурбованість щодо будівництва “Північного потоку-2”, зокрема, що “ПП-2” є не “бізнес-проектом”, а “інструментом політичного шантажу Російської Федерації”.
Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль відзначила необхідність інтенсифікації співпраці в рамках СхП, спрямованої на протидію гібридним загрозам, з метою створення безпечного середовища для проведення майбутніх виборів.
Крім того, одним з пріоритетів України в рамках СхП є підтримка молоді. У цьому контексті та у зв’язку з наближенням відзначення 10-ої річниці заснування ініціативи ЄС “Східне партнерство”, актуальним є започаткування різних спільних культурних заходів за участю молоді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помпео заявив про роботу з Україною над зупинкою "Північного потоку-2"
Заступник Міністра повідомила про необхідність визначення перспективи поглиблення економічної інтеграції для трьох асоційованих партнерів після 2020 року. Нагадаємо, 15 листопада 2017 року ЄП підтримав поглиблення європейської інтеграції України, Грузії і Молдови у форматі "Східне партнерство плюс".
Посли, в свою чергу, вкотре підтвердили провідну роль України в Східному партнерстві. Відзначили прогрес України у здійсненні реформ та ефективне запровадження безвізового режиму. Підтвердили, що контакти між людьми, у тому числі через освіту, молодь, культурні та наукові обміни та мобільність, зближують суспільства.
“Східне партнерство” — проект Євросоюзу, основною заявленою метою якого є розвиток інтеграційних зв’язків ЄС із шістьма країнами колишнього СРСР: Україною, Молдовою, Грузією, Азербайджаном, Вірменією і Білоруссю. Був ініційований у 2009 році.