Спроби оподаткувати українські авіакомпанії додатковими 15% роялті за договорами лізингу повітряних суден заднім числом можуть поставити хрест на існуванні цивільної авіації України. Про це під час круглого столу заявив голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко, повідомляє УНН.
Проблема виникла після того, як у 2024 році Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки почали трактувати операції з лізингу повітряних суден як роялті, хоча до цього протягом десятиліть така практика в Україні не застосовувалася.
По суті з 2024 року літаки почали трактуватися не як транспортний засіб, а як обладнання. І операцію лізингу почали називати роялті…Ми спілкуємося з фінансистами, податківцями, адвокатами "Великої четвірки" в Україні і за кордоном. У жодній країні світу лізинг повітряних суден ніхто не називає роялті. В жодній країні світу"
Особливе занепокоєння у авіагалузі викликає те, що новий підхід пропонується застосувати ретроспективно.
Податкова служба претендує ці операції оподатковувати не тільки на майбутнє, а й заднім числом. За останніх сім років... Якщо ми будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути, всі на ринку компанії гарантовано банкрути
При середній рентабельності українського авіаційного бізнесу на рівні лише 7-10% таке додаткове фінансове навантаження стане критичним. Ба більше, з огляду на закрите небо авіакомпанії були змушені релокувати літаки за кордон, перебудувати бізнес-моделі та працювати на міжнародних ринках, щоб зберегти персонал і компетенції. Тож сьогодні українська цивільна авіація перебуває у безпрецедентно складних умовах.
"Правила гри" змінюються без змін до законодавства?
І це попри те, що за весь період незалежності України законодавство щодо оподаткування таких операцій не змінювалося. Однак із 2024 року ДПС почала застосовувати нове трактування лізингових платежів, а БЕБ – будувати на ньому кримінальні провадження щодо українських авіакомпаній.
Додаткові питання викликає й те, що за інформацією Української авіатранспортної асоціації, авіакомпанії, які зіткнулися з цією проблемою, раніше вже проходили податкові перевірки. Порушень щодо несплати податку на репатріацію за операціями лізингу тоді не було встановлено.
При цьому авіакомпанії не вимагають від держави податкових пільг чи спеціального режиму. За даними Державіаслужби, у 2022-2025 роках підприємства авіаційної галузі сплатили до державного бюджету майже 27 млрд грн податків та зборів.
Нагадаємо
БЕБ розслідує низку кримінальних проваджень щодо щонайменше п'яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", "Н3ОПЕРЕЙШІНС" та "Скайлайн". Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг і в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і судовим рішенням, які вже сформувалися в Україні.