У людей, які підтримують авторитарні погляди, спостерігаються суттєві відмінності в мозкових структурах, порівняно з тими, чиї політичні переконання більш центристські. Про це повідомляє Futurism, пише УНН.
Деталі
Повідомляється, що команда Університету Сарагоси (Іспанія) набрала 100 молодих людей - 63 жінки і 37 чоловіків, без психічних розладів, - віком від 18 до 30 років. Разом зі скануванням мозку за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) учасникам ставили запитання, які допомагають виявити як правий, так і лівий авторитаризм і виміряти, наскільки вони тривожні, імпульсивні та емоційні.
За визначенням дослідників, праві авторитаристи - це люди, які сповідують консервативні ідеології та так звані "традиційні цінності", які виступають за "каральні заходи соціального контролю", тоді як ліві авторитаристи зацікавлені в "насильницькому поваленні та покаранні наявних структур влади та управління в суспільстві".
Хоча учасники, чиї переконання більше відповідали авторитаризму, значно відрізнялися від своїх менш авторитарних колег, у дослідженні також спостерігалися деякі різкі відмінності між скануванням мозку лівих і правих авторитарних діячів.
В інтерв'ю PsyPost провідний автор дослідження Хесус Адріан-Вентура сказав, що він і його команда виявили, що правий авторитаризм пов'язаний з меншим об'ємом сірої речовини в дорсомедіальній префронтальній корі - "ділянці, яка відповідає за розуміння думок і поглядів інших".
У лівих авторитарних прихильників цієї групи була менша товщина кори (або зовнішнього шару мозку) у правій передній острівцевій частці, що, як показали попередні дослідження, також корелює з моральною огидою та здатністю до більш глибокої емоційної регуляції.
Автор, який також є членом міждисциплінарної дослідницької групи PseudoLab, додав, що психологічні анкети, заповнені випробовуваними, також показали, що "як ліві, так і праві авторитарні лідери діють імпульсивно в емоційно негативних ситуаціях, при цьому перші, як правило, більш тривожні".
Як наголошується в статті, це, ймовірно, це дослідження є першим, яке вивчає відмінності між правим і лівим авторитаризмом, а не просто об’єднує їх в одну категорію. Результати додають нові перспективи до розуміння психологічних і нейробіологічних аспектів екстремістських переконань, що набирають популярності в сучасному світі.