Цитата
"Прийняте Кабінетом Міністрів України рішення є юридичною маніпуляцією. Звільнення Наглядової ради на дві доби заради прийняття рішення про звільнення Голови правління є наругою над засадничими принципами корпоративного управління державними підприємствами. Згідно Статуту Нафтогазу та Закону "Про акціонерні товариства", подання загальним зборам пропозицій щодо призначення або звільнення голови правління разом з відповідним рішенням наглядової ради належать до виключної компетенції наглядової ради та не можуть бути передані на рівень загальних зборів акціонерів", - йдеться у заяві.
Додамо
У НАК наголосили, спосіб, у який сьогодні була ухвалена серія рішень щодо органів управління Нафтогазу, демонструє повернення до практики ручного управління державними підприємствами.
"Правління та Наглядова рада компанії лише вчора презентували результати роботи Нафтогазу за 2020 рік. Незважаючи на кризу та нарощування боргів контрагентами через лазівки, створені державним регулюванням, компанія забезпечила 141 млрд грн надходжень до державного бюджету у 2020 році, що становить 13% доходів країни за минулий рік", - йдеться у заяві.
Крім того, на даний момент менеджмент забезпечив наявність ліквідності на рахунках компанії в еквіваленті 57 млрд грн, відзначили у НАК.
"... Нафтогаз - єдина державна компанія, яка все ще має міцний запас ліквідності. Безконтрольний доступ до цих коштів та їхнє нецільове використання ставлять під загрозу підготовку України до проходження наступної зими.
Такі дії Кабміну є сигналом всім державним підприємствам: робота в інтересах бюджету та народу України, а не в інтересах окремих політичних сил, буде каратися. Крім того, це чіткий сигнал інвесторам у цінні папери українських емітентів: умови роботи державних підприємств України є непередбачуваними та можуть бути змінені в залежності від політичної доцільності", - йдеться у заяві.
Раніше
Уряд офіційно прийняв рішення про призначення з 29 квітня 2021 року Юрія Вітренка головою правління акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія Нафтогаз України”. Додамо, що раніше про призначення Вітренка керівником Нафтогазу УНН повідомляли власні джерела.
Що ще відомо?
Причиною звільнення Андрія Коболєва з поста глави Нафтогазу міг стати той факт, що акціонери визнали роботу правління НАК у 2020 році "незадовільною". Принаймні ці факти наводять у Кабміні, інформуючи про звільнення Коболєва.
Так, 28 квітня Кабінет міністрів України провів засідання загальних зборів акціонерів компанії НАК “Нафтогаз України”.
Під час засідання розглянуто звіт про діяльність державної компанії НАК “Нафтогаз України” у 2020 році. Чистий консолідований збиток групи компаній “Нафтогаз” у 2020 році становив 19 млрд грн. При цьому у затвердженому Кабінетом Міністрів фінансовому плані компанії передбачалося отримання 11,5 млрд грн прибутку. Відповідний фінансовий план був запропонований самим керівництвом НАК “Нафтогаз України” у грудні 2020 року. За результатами засідання загальних зборів акціонерів роботу Наглядової ради та правління НАК “Нафтогаз України” у 2020 році визнано незадовільною.
"Відповідно, з 28 квітня 2021 року припиняються повноваження незалежних членів Наглядової ради НАК “Нафтогаз України”, представників держави у наглядовій раді НАК “Нафтогаз України”, а також голови правління Коболєва Андрія Володимировича", - повдіомили у Кабміні.
Незалежні члени та представники держави у Наглядовій раді компанії продовжать здійснювати свої повноваження до обрання та визначення нових представників.
Контекст
Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про те, що виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко написав заяву про звільнення. На це Вітренко заявив, що “нікуди не йде”.
Додатково
21 грудня 2020 року Юрій Вітренко став виконувачем обов’язків міністра енергетики. До цього Верховна Рада України 17 грудня не підтримала призначення Юрія Вітренка першим віце-прем’єр-міністром — міністром енергетики України. Відповідне рішення тоді підтримали лише 186 народних депутатів України.
Пізніше голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зробив заяву, що Вітренка призначили в.о. в обхід Верховної Ради.
Отримавши крісло міністра, хоч і з приставкою в.о., Вітренко у перші тижні своєї роботи виявився в центрі “тарифної кризи”, вихід з якої шукають досі. І відміна пільгової ціни на електроенергію за перші 100 кВт-год — лише верхівка айсберга.
Пізніше нардепи знову не підтримали призначення Юрія Вітренка на посаду міністра енергетики, тобто він так і залишився “недоміністром” з приставкою в.о. І це незважаючи на заклик Президента Володимира Зеленського на засіданні фракції до нардепів монобільшості підтримати кандидатуру Вітренка.
Однак, уже 23 лютого народні депутати під час позачергового засідання Верховної Ради проголосували за законопроект про державну службу, який розширив повноваження в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка.
До нового призначення Вітренко працював у Нафтогазі. І задекларував 284,638 млн грн зарплати за 2020 рік, обіймаючи посаду у НАК “Нафтогаз України”. У декларації, зокрема, є гонорари від “Укрнафти” — 1,4 млн грн, 1 млн грн додаткового блага від “Нафтогазу”.
До слова, раніше він відмовився віддавати 4 млн доларів премії від НАК “Нафтогаз” на благодійність, що викликало обурення у представників парламентської фракції “Слуга народу”. Вітренко заявив, що отримав цю премію зовсім справедливо в межах його контракту з Нафтогазом.