Аудитори Рахункової палати констатували, що українці мають обмежений доступ до якісної питної води.
Цитата
"Питне водопостачання для населення країни майже на 80% забезпечується поверхневими водами, екологічний стан яких погіршується. При цьому централізованим водопостачанням забезпечені 65% українців, а за кількістю населених пунктів – 98% міст та 23% сіл. Решта жителів сільської місцевості здебільшого споживають воду з колодязів та індивідуальних свердловин, санітарно-технічний стан яких переважно незадовільний. З 2015 року все більше проб питної води з централізованого та нецентралізованого водопостачання не відповідають встановленим нормам і показникам. Отже, епідемічна безпека погіршується", - ідеться в повідомленні.
Водночас вказано, що "доступ до централізованих систем водовідведення у 2021 році мали майже 96% міст". "Однак у сільській місцевості та у віддалених районах цей показник залишається незадовільним і становить лише 1%", - вказали у Рахунковій палаті.
Деталі
Аудитори побачили "певний прогрес", але вказали, що є й низка невирішених проблем щодо доступності до питної води та якісних послуг з її постачання, будівництва та реконструкції систем централізованого питного водопостачання та водовідведення в селах і віддалених регіонах.
"Зокрема, Україна працює над зменшенням обсягів скидання неочищених стічних вод. У 2021 році порівняно з 2015 роком обсяги скидів цих вод зменшилися на 38%, а їхня частка – на 5%. Це покращує стан водних ресурсів, позитивно впливає на здоров’я українців і забезпечення їх чистою питною водою", - сказано в повідомленні.
Зазначається, що позитивна динаміка прослідковувалася і при використанні води у виробництві та побуті. Однак, встановлений для водоємності орієнтир ВВП на рівні 3,20 куб. м не досягнутий, хоч показник і зменшився до 2021 року більше ніж утричі - до 7,3 куб. м. Проте негативний вплив на навколишнє середовище не зменшився, зазначили аудитори.
“В Україні питання забезпечення якісною питною водою постало особливо гостро в період повномасштабного російського вторгнення. Як бачимо, останні події – знищення греблі Каховського водосховища – ще більше посилюють негативні наслідки російської агресії, зокрема гуманітарну й екологічну катастрофу, що призводить до браку прісної води”, – сказав член Рахункової палати Віктор Богун.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підрив Каховської ГЕС: в МОЗ закликали утриматись від споживання неочищеної води
Повідомляється, що повномасштабна військова агресія рф призвела до значних, а іноді невідновних руйнувань критичної інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення міст.
Аудитори Рахункової палати встановили, що через широкомасштабне вторгнення рф в Україну фактично втрачені понад 725 млн грн, які використали у 2019-2022 роках на реалізацію інвестиційних проєктів із водопостачання та водовідведення у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській та Херсонській областях. Оскільки ці області на сьогодні перебувають в зоні активних бойових дій та під частковою окупацією, подальше виконання заходів неможливе, а проєкти втратили актуальність.
За даними оновленої оцінки Світового банку, станом на 24 лютого 2023 року прямі збитки від пошкодження об'єктів водопостачання і водовідведення становили 2,2 млрд дол. Втрати в цілому оцінювали приблизно в 7,5 млрд дол.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збитки меліоративних систем вже перевищили 150 млрд гривень через підрив Каховської ГЕС