ukenru
gruzinskikh-kontsesioneriv-khersonskogo-portu-vikrili-na-sprobi-monopolizuvati-rinok-i-vitisniti-ukrayintsiv-zmi

Грузинських концесіонерів Херсонського порту викрили на спробі монополізувати ринок і витіснити українців - ЗМІ

 • 24115 переглядiв

КИЇВ. 8 квітня. УНН. Майбутнього концесіонера Херсонського порту — компанію “Рісо-Херсон” та її директора Шоту Хаджішвілі звинуватили у спробі монополізувати ринок шляхом ліквідації якірних стоянок, передає УНН з посиланням на Ukrainian Shipping Magazine.

“Компанії, що працюють на якірних стоянках Херсонського морського порту, сплачують до держбюджету понад 100 млн гривень і створюють робочі місця для тисячі працівників. Крім того, рейдова перевалка відбувається за перспективною для країни схемою: в Херсон вантажі доставляються на річкових баржах, а далі — на рейді потрапляють в морські судна. Таким чином держава економить ресурси на утриманні автодоріг, портовий бізнес — економить витрати на перевалці вантажів, і в підсумку — експорт товарів для всієї України стає більш вигідним”, — пишуть в USM.

Але керівництво “Рісо-Херсон” за підтримки Адміністрації морських портів України вирішило ліквідувати 9 якірних стоянок, які використовувалися для рейдової перевалки вантажів. При цьому керівник “Рісо-Херсон” Шота Хаджішвілі аргументував це турботою про навколишнє середовище, вказує видання.

“Не дивлячись на те, що зараз ні „Рісойл-Херсон“, ні Шота Хаджішвілі не набули повноцінного права керування потужностями Херсонського МТП, під приводом „боротьби за екологію та безпеку“ вже намагаються фактично монополізувати галузь шляхом усунення своїх конкурентів. Втім, угода про концесію, яку підписали Мінінфраструктури і „Рісойл-Херсон“, аж ніяк не передбачала, що концесіонер буде хоч якимось чином втручатися в роботу інших операторів, що працюють в гавані Херсона”, — повідомляє USM.

Доповнення

26 червня 2020 року, між Міністерством інфраструктури України, державним підприємством “Адміністрація морських портів України”, приватною компанією “РісоілХерсон” і компанією “Проектна компанія РісоілХерсон” був підписаний договір про передачу в концесію майна державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” та майна державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.

Компанія “Рісо” входить до “Індустріальної групи Грузії” Давіда Бежуашвілі — одного з найбагатших грузинських бізнесменів. Головні активи (Кутаїський автозавод і Ткібульске вугілля) Бежуашвілі отримав при правлінні Міхеїла Саакашвілі в Грузії. Брат Давіда Бежуашвілі Гела при Саакашвілі був начальником зовнішньої розвідки Грузії.

Глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія і Давід Бежуашвілі

До теми

У березні з “Укрзалізниці” були звільнені глава правління Володимир Жмак і комерційний директор Іраклі Езугбая. Останній керував залізницею в Грузії за часів президента Саакашвілі. Після звинувачень у розкраданнях грошей поїхав з Грузії і опинився в Україні. Тут він володів компанією “Дженерал контейнер Сервісес”, яка входить в групу “Рісо” (“Індустріальна група Грузії”) і займається вантажоперевезеннями на залізниці України, очевидно, що курсують у переданий за договором концесії херсонський порт.

У 2020 році “Укрзалізниця” отримала збиток в 12 млрд грн, 7 млрд з яких — на вантажоперевезеннях. Причиною називають рішення Езугбая знизити тарифи “Укрзалізниці” на вантажоперевезення, що за словами народних депутатів, могло прийматися в умовах конфлікту інтересів — на користь згаданих “Дженерал контейнер Сервісес” і “Рісо” самого Езугбая. Незважаючи на звернення народних депутатів до прем’єр-міністра Езугбаю вдалося уникнути перевірки на конфлікт інтересів. Детально тут.

У цих та інших схемах “Укрзалізниці” має розібратися тепер створена у січні цього року парламентська Тимчасова слідча комісія, оскільки НАБУ схеми не побачило незважаючи на наявний меморандум з “Укрзалізницею” про спільну боротьбу з корупцією. За однією з версій, бездіяльність НАБУ може бути пов’язана з тісними зв’язками Міхеїла Саакашвілі і першого заступника директора бюро Гізо Углавою. Детально тут.

Довідка

Концесія — це форма державно-приватного партнерства, що передбачає надання інвестору права на будівництво і модернізацію потужностей, залишаючи об’єкт в державній власності.

Українські Національні Новини

Економіка