За інформацією видання, певні кола всередині альянсу вважають, що НАТО занадто повільно пристосовується до змін міжнародної обстановки в області безпеки, наводячи як приклад відсутність реакції з боку блоку на широкомасштабну кібератаку на Естонію в 2007 році і озброєний грузино-південно-осетинський конфлікт в 2008 році. Після ж анексії Росією Криму альянс переглянув свою політику щодо зміцнення безпеки в Європі, в результаті чого “і НАТО, і ЄС виступили з комплексними ініціативами щодо усунення стурбованості навколо матеріально-технічного забезпечення — від зменшення гостроти транспортних проблем до реформування тривалих митних процедур на кордонах”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 2005-2015 роках Росія контролювала 5% торгівлі зброєю в світі
На думку Financial Times, військові реформи в Європі є “новим тестом реорганизационной потенціалу НАТО” через майже 70 років після утворення блоку. “Альянс тепер намагається продемонструвати здатність захистити свій кордон, що виникла після закінчення холодної війни і тягнеться від Північного полярного кола до північній частині Сирії”, — вказується в статті.
Серед головних проблем НАТО у контексті протидії РФ Financial Times виділяє:
1. Зниження чисельності контингенту США після розпаду СРСР у 1991 році, коли НАТО переорієнтувала свої дії на рішення міжнародних конфліктів, у тому числі в Афганістані та Лівії. В міру того, як Вашингтон сфокусував свою увагу на тому самому Афганістані, а також Іраку і зростанні міжнародного впливу КНР, чисельність контингенту армії США в Європі впала до однієї десятої від пікового показника повоєнної доби, що становив 300 тисяч солдатів і офіцерів. Однак тепер НАТО створило так звану “систему стримування потенційного противника” шляхом присутності сил альянсу на землі, на воді і в повітрі в тих країнах, які розташовані на сході блоку. При цьому передова лінія оборони НАТО налічує 4,5 тисяч військовослужбовців, дислокованих у трьох країнах Балтії і Польщі;
2. Великі відстані: теоретично, російським військам потрібно лише 60 годин, як підрахувала в 2016 році американська науково-дослідна корпорація RAND, щоб після початку конфлікту виявитися вже в передмістях Таллінна. Тим часом п’ятитисячному угрупованню швидкого реагування НАТО потрібно “кілька днів”, щоб розгорнути свої сили у будь-який потрібній точці на території Європи. У новому ж році командування цим угрупованням покладено на Італію, чия столиця Рим, як зазначає видання, розташована в більш ніж 2 тисяч кілометрів від Таллінна;
3. Логістичні проблеми які, на думку видання, є ще більш серйозними, ніж ті, що пов’язані з великими відстанями всередині альянсу. У зв’язку з цим FT відзначає, що багато мостів, тунелів, автомобільні і залізні дороги, а також морські порти в Західній Європі просто не пристосовані для того, щоб обслуговувати велику кількість американської важкої військової техніки, включаючи танки Abrams. У числі слабких місць в інфраструктурі альянсу вказуються строгий ліміт на обслуговування не більше ніж 1,5 тисяч автомобілів в день німецьким портом Бремерхафен через шлагбаум на автодорозі шириною в один ряд, відсутність необхідного числа роз’їздів на залізничних станціях в Польщі, різна ширина залізничної колії у Польщі та Литві, що призводить до шестигодинних затримок поставок на кордоні цих двох країн.
Нагадаємо, НАТО з великою імовірністю активізує свій діалог з Росією у 2018 році. Про це заявив Генеральний секретар Альянсу Йєнс Столтенберг в інтерв’ю dpa.