Експорт зернових в поточному маркетинговому році зріс завдяки великому врожаю, а не через скорочення "сірого" експорту. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив економічний експерт Олег Пендзин.
За даними Мінагрополітики, у 2023-2024 маркетинговому році Україна експортувала понад 49,7 млн тонн зернових і бобових культур, що на 3% більше в порівнянні з попереднім періодом, при цьому експорт пшениці зріс на 10%, у той час як експорт кукурудзи скоротився на 275 000 тонн.
"Я не є оптимістом у цій ситуації. Зростання на 3% експорту пов'язане зі збільшенням обсягу врожаю на 8%. Ми з вами у 2023 році зібрали на 8% врожаю більше, ніж у 2022 році, а експорт зріс лише на 3%. Там є "сірий" експорт – куди його подіти. Я не думаю, що на сьогодні щось серйозно вплинуло на "сірий" експорт", - зазначив Пендзин.
За його словами, не було змін в обліку врожаю, його експорті, а також у боротьбі з корупцією, які призвели б до зменшення "сірого" експорту. Він зазначив, що, за даними податкової, цього року аграрії не повернули 9 млрд дол. валютної виручки після здійснення експорту врожаю.
"А щось змінилося в обліку, в експорті, у боротьбі з корупцією, що це раптом у нас повинен зменшуватися "сірий" експорт? У нас менше стало неврахованої пшениці чи кукурудзи, чи наші аграрії почали більше платити податків? Більше скажу, вони набагато менші в цьому році, і про це податкова говорить, 9 млрд дол. не повернули після експорту. І ми починаємо говорити про зменшення "сірого" експорту? Не думаю, що це так", - сказав Пендзин.
Відповідаючи на запитання про те, чи зміниться ситуація після того, як Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає посилення боротьби з "сірим" експортом зерна, експерт зазначив, що все буде залежати від законозастосовування.
Нагадаємо
Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються "сірого" експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, яке не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів "ризикових" або підставних компаній.
Одним із яскравих прикладів "сірого" експорту є кримінальні справи, які стосуються "сірого" експорту із зернового терміналу "Олімпекс" у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.
Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, що займаються експортом зерна та пов'язаних з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ "Ферко", ТОВ "Металзюкрайн Корп ЛТД", ТОВ "Зерновий Перевантажувальний Комплекс "Інзерноекспорт" і підприємство "Вторметекспорт", що належать до GNT Group, активно використовували реквізити "ризикових" підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких "ризикових" підприємства: ТОВ "АУТСТАФФ 19", ТОВ "АЛІСЕНТА ТРЕЙД" і ТОВ "СОЛТЕК ПРОДАКТ". Окрім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" - яке теж підконтрольне Грозі і Науменку.
За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих "ризикових" підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Окрім того, усі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.
Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози і Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером "сірих" зернових було ТОВ "Агірос", яке належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО ввела санкції в 2021 році і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі і Науменку компанія "Аттолло Гранум".
Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.
Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози і Науменка ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл", розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується "сірого" експорту зернових.
Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.
Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ "АУТСТАФФ 19".
Окрім цієї компанії вони також використовували "ризикові" підприємства "ЕКСПРЕС ВСЕ" і "АГРОТРАНС-ГРУП". З їх допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових і олійних в 2023 році.
Окрім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов'язана з ухиленням від сплати податків шляхом "сірого" експорту зернових, на терміналі "Олімпекс" триває.