Деталі
Зокрема, економіст Новак Андрій вважає, що після перемоги України у війні з росією «тема легалізації активів буде досить актуальною».
«І думаю, що українській державі варто запровадити цей механізм», - зазначив експерт у коментарі.
На його думку, має бути створений механізм легалізації, який буде спрямований на те, щоб вивести з тіньового обороту кошти фізичних та юридичних осіб. Це необхідно для того, аби держава розуміла об’єм наявних фінансових і матеріальних активів. Крім того, це необхідно для отримання податкових надходжень від цих активів. У свою чергу громадяни зможуть «спокійно далі жити і працювати, не побоюючись якихось дій зі сторони правоохоронної системи».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна потребує нових правил легалізації накопичених коштів – експерт
У свою чергу економіст Борис Кушнірук вважає, що легалізація накопичених на руках громадян коштів буде потрібною, але за умови зміни системи оподаткування. У першу чергу, на його думку, буде потрібно запровадити так звану «нульову декларацію». Для цього потрібна чітка, але м’яка норма.
«Якщо ідеться про готівкові кошти й коштовності, наприклад, які потрібно задекларувати, необхідно, щоб було задекларовано все. Й було доведено, що ці кошти й коштовності існують. У вас не питають, звідки ви їх взяли. Питання у тому, щоб показати - вони фізично існують», - пояснив свою думку експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Післявоєнна легалізація коштів не має бути послабленням моніторингу їх походження – експерт
«А якщо ідеться про готівкові кошти, то потрібно просто встановити правило, що всі люди мають розмістити гроші на 3 місяці під гарантію НБУ – аби не було ситуації, що одна людина задекларувала суму, забрала її, потім пішов інший й знову ті самі кошти показує. Щоб не виникало подвійного чи потрійного рахунку. Потрібно, щоб одноразово була зафіксована вся готівка, яка є у людей, крім зовсім кишенькових грошей», - додав Кушнірук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українцям не вистачає культури декларування та обліку власних коштів – економічний експерт
Він зазначив, що легалізація дозволить державі у подальшому «можливість коректно вимагати сплати податків».
«Держава має отримати від легалізації доходів максимальне розширення бази для оподаткування. А для цього потрібно, по-перше, зменшити базову ставку оподаткування і зробити її на перші 8-10 років на рівні 10% для рівня доходів, наприклад, у 4 млн грн річних. Бо дохід рахується в річних, а не в щомісячних сумах. Якщо сума більше 4 млн грн – умовно 100 тис. євро - ставите для неї 13%. І в цьому випадку у вас з’явиться підстава всі інші види діяльності, тих же айтшніків, перевести на цю систему. Не давати їм пільговий режим з 5%, бо це теж певною мірою несправедливо. А ви для всього малого і середнього рівня маєте дати 10% та 13%. Згодом можна підняти до 12% нижню ставку, а підвищену – до 15%. Але це згодом, коли суспільство, по-перше, звикне платити податки, а по-друге – коли суспільство матиме довіру до держави», - резюмував економіст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміни правил фінмоніторингу можуть підвищити довіру до фінансової системи країни – експерт
Зазначимо, що, на думку співзасновниці першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олени Сосєдки, програма легалізації накопичених коштів, якої може потребувати Україна після війни, не має означати послаблення моніторингу походження цих коштів. До війни вже був запроваджений порядок легалізації коштів та методика дій для клієнтів та банківських установ, але вона спрацювала з досить скромними результатами. Тому, вважає експерт, необхідно переосмислити, чому так сталося. Наразі країна спрямовує зусилля на контроль за фінансовими потоками та посилює правила фінансового моніторингу як населення, так і бізнесу. А комплексний результат цих заходів має привести до посилення цінності легалізації готівкових коштів, що є в населення.