Те, що Агентство з розшуку і менеджменту активів не врахувало інтереси державних банків, серед яких "Ощадбанк", при оголошенні конкурсу на відбір управителя для ТРЦ "Гулівер" свідчить про непрофесійність керівництва органу та нехтування інтересами держави. Про це в ексклюзивному коментарі для УНН заявила народна депутатка, голова парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко.
"Думаю, що причина таких дій - це тотальна непрофесійність керівництва АРМА. Я хочу сказати більше: власне цей кейс був предметом розгляду парламентської спецкомісії з прав інвесторів, яку я очолюю. І власне розуміючи, що фактично силовики хочуть захопити цей працюючий прибутковий бізнес і передати в АРМА – ми викликали їх на засідання, аби почути, як взагалі це собі уявляють і силовики, і АРМА. АРМА відмовилося прийти на виклик парламентської спецкомісії. Тобто це абсолютна непрофесійність, і порушення законодавства з боку АРМА. Тому на жаль від цього органу можна чекати чого завгодно, в тому числі – нівелювання закону, нівелювання інтересів держави, інтересів державних банків, інтересів економіки України", - зазначила вона.
За її словами, кейс "Гуліверу" є прикладом так званого "кошмарингу бізнесу", який видно навіть неозброєним оком.
"В цій історії практично силовики, а конкретно БЕБ, пред’явили компанії недоплату у сумі 150 мільйонів гривень, при тому, що податкова до цієї компанії ніяких претензій не мала. І от за таку уявно недоведену несплату податків – 150 мільйонів – силовики з БЕБ і рекетири з АРМА хотіли віджати актив вартістю 5 мільярдів гривень, тобто це абсолютно неспівмірні порушення, і реальна вартість активу, який намагалися віджати", - вказала нардеп.
Янченко наголосила, що своїми діями правоохоронці і АРМА "завдають непоправної шкоди не тільки приватному підприємству, забравши актив, який коштує набагато більше, ніж претензії до компанії, а й наносить шалені збитки державному банку".
"Цей приватний актив закредитований в банку і великий відсоток це підприємство мало сплачувати. Зараз після того як "Гулівер" заберуть – "Ощадбанк" нічого не отримає, понесе збитки. Але збитки хтось має покривати. І це може призвести до того, що "Ощадбанк" може звернутися за компенсацією фактично з державного бюджету – а це кожен український платник податків буде змушений доплатити, аби перекрити оці збитки "Ощадбанку". Фактично можна сказати що оці злочинні дії БЕБ і АРМА б’ють по кишені кожного українця", - додала народна депутатка.
Контекст
АРМА 30 жовтня оголосило конкурс на відбір управителя для ТРЦ "Гулівер". Очільниця агентства Олена Дума з гордістю заявила, що максимально суворо підійшла до відбору управителя цим резонансним активом і навіть встановила максимально можливі 4 критерії до кандидатів. Серед умов, які повинні виконати учасники конкурсу, — майновий стан сукупною вартістю не менше 100 мільйонів гривень, професійний колектив, підтверджений досвід управління аналогічними об’єктами та підтверджена фінансова спроможність.
Будівля ТРЦ "Гулівер" є заставою за іпотечним кредитом у державних банках, серед яких – "Ощадбанк". Однак, серед критеріїв, які виписало АРМА, не має жодної згадки про необхідність виплачувати позику.
В "Ощадбанку" неодноразово заявляли, що рішення про передачу "Гуліверу" в АРМА шкодить інтересам державного банку, адже позбавить його платежів по кредиту від компанії-власника столичного комплексу. Збитки "Ощадбанку через припинення виплат за кредитом можуть сягнути понад 20 мільярдів гривень.
Після оголошення конкурсу, заступник голови правління "Ощадбанку", відповідальний за роботу з NPL Арсен Мілютін у коментарі УНН заявив, що державний банк планує стягнути на свою користь будівлю столичного ТРЦ "Гулівер", якщо АРМА передасть його в управління. Він висловив обурення тим, що замість виплат по кредиту державним банкам заробіток "Гуліверу" віддадуть "незрозумілому управителю".
Лише після цього і під тиском громадськості, представники АРМА все ж вирішили зустрітися з заступником голови правління "Ощадбанку", відповідальним за роботу з NPL, Арсеном Мілютіним, щоб обговорити питання управління арештованим активом, які зачіпають інтереси державного банку в частині погашення боргів за кредитами. Однак, до консенсусу на нараді дійти не вдалося і сторони домовилися "продовжити взаємодію".