"Жахлива картина на фото пейзажів Закарпаття.
Цікаво, скільки коштів могли б зібрати мешканці села Колочава Закарпатської області, якби “депозитна система збору та утилізації використаної тари” (Законопроект №5614) вже працювала на цей час в Україні? Давайте порахуємо разом!
Якщо зробити навіть приблизні розрахунки, при кількості населення с. Колочава в 5029 осіб (за даними Вікіпедії), можна припустити, що кожен мешканець споживає мінімум 1 пляшку напоїв в тиждень і, відповідно, 4-5 пляшок в місяць.
Отже, при вартості депозиту 2 гривні за кожну пляшку, економічний ефект від системи депозиту тари склав би 40 232 гривні. Приємне заохочення?", - зазначив він.
Ще один економічний ефект від запровадження депозитної системи збору тари полягає у зменшенні витрат на очищення території, зауважив І.Рибак.
"Якщо кожен свідомий громадянин України не викине тару на смітник, а буде збирати та здавати у відповідні місця збору, то зменшиться необхідність витрачати кошти для очищення територій від сміття", - пояснив він.
І.Рибак нагадав, що викинутий пластик не розкладається у природі століттями.
"Велика проблема в тому, що викинутий пластик не розкладається у природі століттями. І, відповідно, вживляється до клітин живих організмів, що призводить до їх мутації або вимирання, і як наслідок – потряпляє у вигляді їжі на стіл, що призводить до отруєння людського організму", - наголосив Голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища.
Нагадаємо, фотограф Роман Михайлюк на своїй сторінці у Facebook опублікував “поля” пластикових пляшок на території природного заповідника біля озера Синевир.
Як раніше повідомляв УНН, 13 народних депутатів виступили ініціаторами запровадження в Україні депозитної системи збору та утилізації використаної тари.
Така система нині популярна у Німеччині. Громадяни здають порожні пляшки через автомати і отримують за це кошти.