Інформаційну атаку на нову команду Міноборони та ДП "Державний оператор тилу" ведуть псевдоексперти, які співпрацювали з проросійськими політиками, пише УНН.
Деталі
Не встиг "Державний оператор тилу" оголосити свої перші тендери на постачання продуктів харчування до української армії, як одразу став мішенню для нищівної критики. Хоча логіка підказує, що перші висновки про успіхи чи недоліки державного підприємства та його керівника Арсена Жумаділова варто було б робити після завершення самих тендерів та перших поставок продуктів до військових частин.
А це наводить на думку, що так звана "критика", м’яко кажучи, комусь дуже вигідна.
Набір звинувачень на адресу ДОТ, в принципі стандартний: ніяких змін у системі організації харчування, нібито, не відбувається, корупція в Міноборони буде процвітати. Але основний акцент робиться на тому, що ДОТ, нібито, завищує суми тендерів, адже отримує 0,4% комісійних від кожного укладеного контракту.
Спершу різноманітні експерти на своїх сторінках у соцмережах озвучують ці тези. А згодом вони вже під виглядом експертної думки тиражуються певними tg-каналами та деякими ЗМІ.
Така синхронність тиражування наводить на думку, що це, хоч і не ретельно спланована, а свідома "чорна" піар-кампанія.
В цій ситуацій найважливіше – уважно подивитися на "першоджерела" згаданої "викривальної" інформації.
Було б логічно, якби закупівлі "Державного оператора тилу" коментували експерти з тендерних процедур та ціноутворення, виробники продукції, логісти, нинішні та колишні військові, які мають досвід у тиловому забезпеченні.
Натомість за ДОТ активно взялися "спеціалісти" широкого профілю – люди, які називають себе політологами, політичними, військовими, економічними та іншими експертами. Найбільшу активність останніми днями проявляють Михайло Шнайдер, Олексій Голобуцький, Юрій Гаврилечко, Олег Постернак. Всі вони внесені до бази псевдосоціологів – неофіційного реєстру, куди також потрапляють псевдоексперти та "професійні" коментатори та , які досить часто у чиїхось інтересах озвучують думку стосовно певних подій та ситуацій.
У різні часи усі четверо активно співпрацювали з політиками, які й досі дотримуються проросійських поглядів. У "послужному" списку Романа Шнайдера та Олега Постернака екснардепи від забороненої ОПЗЖ Віктор Медведчук та Вадим Рабинович, які мають підозри у державній зраді, Юрія Гаврилечка – Віктор Медведчук та заборонена партія ще одно підозрюваного у держзраді, блогера Анатолія Шарія, Олексія Голобуцького – екснардепка від ОПЗЖ Наталія Королевська.
На цьому фоні досить дивно виглядає, що до кампанії з дискредитації Міноборони України та ДОТ несподівано долучився відносно відомий український журналіст та блогер Сергій Лямець.
Вочевидь, її замовники зрозуміли, що токсичні псевдоексперти не дають бажаного ефекту, тож вирішили не економити та залучити до процесу хоча б когось з нормальним бекграундом.
А от наскільки Лямцю комфортно у компанії цих персонажів – це вже питання його особистого вибору.
Зрозуміло, що ніхто не застрахований від помилок, і досить часто саме конструктивна критика дозволяє їх вчасно та ефективно виправити. Тим більше, що нова команда Міноборони вже довела, що може оперативно реагувати на виклики суспільства. Зайвий доказ тому розривання усіх контрактів з фірмами скандальної родини Гринкевичів.
Але в даному випадку все вказує на те, що мова йде не про критику, а про відверту "заказуху".
Напередодні другої річниці повномасштабного російського вторгнення доводиться констатувати, що в Україні все ще залишаються затребуваними люди, які не цуралися співпраці з проросійськими політиками.
І в цьому контексті пошук відповіді на питання, хто стоїть за інформаційною атакою на нову команду Міноборони, набуває вже зовсім іншого забарвлення…
"Державний оператор тилу": презентація відбулася, що далі26.12.23, 09:45