Хто і як буде виробляти, імпортувати та продавати спирт з 1 січня: крапки над "і"

Закон ухвалювали у спорах та під шквалом критики збоку економічних експертів. Також, документ на час голосування у другому читанні не містив жодного фінансово-економічного обґрунтування. Тож, про нові правила гри на вітчизняному спиртовому ринку, які запрацюють вже за кілька тижнів, у коментарі УНН розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, народний депутат України Сергій Тарута.

ІМПОРТ СПИРТУ

Так, за словами Тарути до 1 січня 2024 року імпортувати спирт в Україну зможуть лише держпідприємства, яких на це спецдозволом уповноважить КМУ.

“А з 1 січня 2024 року імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим будуть здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі. Ліцензія у даному випадку — це і є спеціальний дозвіл, тобто документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального“ видів діяльності протягом визначеного строку, тобто імпорту спирту”, — пояснив Тарута.

Норма законопроекту про імпорт, між тим, виявилась найбільш критикованою. Експерти вбачають у ній джерело нових корупційних схем, а також прогнозують збільшення обсягів контрафактної продукції.

“Сьогодні є чинна норма про те, що у нас імпорт спирту можуть здійснювати лише виробники спирту. І я, наприклад, боролась за те, щоб ця норма була збережена, щонайменше назавжди. Тому, що давати дозвіл на імпорту спирту всім, хто має ліцензію на оптову торгівлю не можна. Заводи, які виготовляють горілчані вироби, вони будуть імпортувати для себе спирт, який коштує дешевше у 2-3 рази, і вся наша спиртова галузь, чи вона буде державна чи приватна, якщо відбудеться приватизація, стане абсолютно непотрібною”, — каже з цього приводу політик Ніна Южаніна додає, що реальна мета всього законопроекту № 2300 могла полягати саме у цьому омріяному збоку алкогольних гігантів дозволі ввозити в Україну дешевий іноземний спирт.

Про те, що норма про імпорт прийнята в інтересах “горілчаних королів”, говорить і ексдепутат Ігор Луценко.

“За моїми даними, той-таки напівлегендарний Чеба (Чеботарьов, — ред.) з колегами давно підготувався до такої „реформи“, і вже придбав декілька спиртових заводів у Молдові та Росії, щоб поставляти спирт в Україну через визначені його друзями у Кабміні держструктури”, — заявив він.

Економіст Олександр Охріменко, у свою чергу, в дозволі на імпорт вбачає загрозу контрабанди та фальсифікату.

“Буде контрабанда з т.з. „ДНР“ і „ЛНР“, контрабанда із Придністров’я лівого спирту. Про якість цього продукту я мовчу. Завезуть — розіллють і будуть гнати самогон”, — каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Слуги народу” прекрасно розуміють, що створюють потужний тіньовий ринок спирту

ЛІЦЕНЗІЇ

Як пояснив Тарута, ліцензії на імпорт алкогольних напоїв та ліцензії на імпорт спирту, варто розрізняти.

“Імпортувати алкогольні напої дійсно можуть суб’єкти господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Але — з 1 січня 2021 року ввозити в Україну імпортний спирт зможуть лише державні підприємства (організації), спеціально уповноважені на це Кабінетом Міністрів України. І лише з 1 січня 2024 року імпортувати спирт можна буде всім суб’єктам господарювання при наявності відповідної ліцензії”, — зазначив нардеп.

Він також додав, що ліцензію на виробництво спирту з 1 січня зможуть отримати тільки ті підприємства, які будуть утворені в результаті приватизації або у рамках державно-приватного партнерства.

Про яку кількість таких ліцензій йдеться, за якими критеріями їх будуть видавати приватним підприємцям — поки не відомо.

“По суті, в Україні сьогодні діє єдина — „генеральна“ ліцензія для держави на виробництво етилового спирту. Обмеженнями на отримання ліцензій є невідповідність ліцензійним умовам. А надалі КМУ видаватиме стільки ліцензій, скільки підприємств галузі буде приватизовано. Після ж закінчення мораторію на будівництво нових заводів (див.п.5), кількість ліцензій буде регулюватися потребами ринку”, — додав Тарута.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дозвіл на імпорт спирту: хто та на підставі чого отримує таке право — невідомо

МОРАТОРІЙ НА БУДІВНИЦТВО СПИРТЗАВОДІВ

Депутат Тарута зазначив, що ухваленим Законом№ 2300 передбачено встановлення мораторію на будівництво нових спиртзаводів. Така заборона діятиме до 1 липня 2021 року, додав він та визнав, що термін заборони мав би бути більшим.

“Під час підготовки проекту до другого читання, я пропонував надати вітчизняним підприємцям три роки для того, щоб більш грунтовно підготуватися до відкриття ринку виробництва спирту. Але, після дискусій на Комітеті, було консолідовано пропозицію надати вітчизняним виробникам спирту півтора роки часової „фори“. Тобто до 01 липня 2021 року заборонено введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового. Тому ліцензію на виробництво зможуть отримати тільки ті підприємства, які будуть утворені в результаті приватизації або у рамках державно-приватного партнерства”, — пояснив він.

Експерти ж норму про півторарічна мораторій критикують. Кажуть, що термін дуже короткий — його вистачить хіба, щоб алкогольні виробники побудували собі нові заводи для виробництва спирту на своїх виробничих потужностях. І тоді, вже через ці самі півтора роки державні заводи будуть абсолютно нікому не потрібні. Їх доля бути порізаними на металобрухт за таких обставин — очевидна, каже депутат Микола Люшняк.

Якщо держава забере монополію (у ДП “Укрспирт” — ред.) — це буде нікому не потрібний металобрухт. Виробники горілки не купуватимуть заводи державного підприємства — вони скоріше побудують нові. Сьогодні французькі проектанти запропонують вам завод, який в день виготовляє біля 150 тонн спирту, за 15 млн євро. Заводи “Укрспирту” купуватимуть хіба що як локацію, не більше“, — аргументував політик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від реалізації проекту ЗУ № 2300 виграють великі горілчані компанії

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ОБМЕЖЕННЯ

Серед норм нового спиртового ЗУ № 2300, є всього дві, які більш-менш влаштували критиків. Перша стосується обов’язково працевлаштування не менш ніж 70% штатних співробітників, задіяних у виробництві на спиртових заводах станом на 1 січня 2020 року.

“У законі була врахована наша з моїм колегою по фракції „Батьківщина“ Вадимом Івченко відносно того, що підприємці, які придбали майно ДП „Укрспирт“, а також підприємства концерну „Укрспирт“ або уклали договір у рамках державно-приватного партнерства щодо такого майна, мають взяти на себе зобов’язання щодо збереження до 1 липня 2021 року профілю діяльності підприємств та зберегти не менш ніж 70% штатних співробітників, задіяних у виробництві станом на 1 січня 2020 року”, — розповів Тарута.

Ще одна така норма, що не піддається критиці, стосується обмеження продавати спиртові заводи особам, які працюють в інтересах держави-окупанта.

“Забороняється участь у приватизації, оренді державних підприємств — виробників спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового резидентів іноземної держави, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, та осіб, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами такої іноземної держави або діють в їх інтересах”, — йдеться у статті законопроекту.

Підсумовуючи описане, розуміємо, що у питаннях функціонування спиртової галузі поки більше питань і невизначеностей: КМУ ще тільки належить розробити чіткі ліцензійні умови для приватних виробників спирту, а самого плану приватизації спиртзаводів ДП “Укрспирт” й досі не існує.

Як писав УНН, плани влади щодо заробітку з продажу “Укрспирту” різко скоротилися з 6-7 до 2-3 млрд грн.