На роботу Держпродспоживслужби цього року виділили 113 млн грн

Так, згідно з даними міністерства, фінансування потреб Державної служби з питань безпечності харчових продуктів здійснюється не на належному рівні. Мова як про проведення протиепізоотичних заходів, так і про оплату праці інспекторів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Структурні підрозділи Держпродспоживслужби залишаються недоукомплектованими фахівцями

“Вимушені констатувати, що фінансування потреб служби здійснюється не на належному рівні. Це стосується і проведення протиепізоотичних заходів, і оплати праці інспекторів. Наприклад, у 2016 році на протиепізоотичні заходи та участь в Міжнародному епізоотичному бюро було передбачено всього 56 млн грн. Цьогоріч у Державному бюджеті на протиепізоотичні заходи Держпродспоживслужбі збільшили фінансування вдвічі — з 56 до 113 мільйонів гривень. Але цього однаково недостатньо”, — йдеться у повідомленні.

Водночас, за даними міністерства, за результатами 2017 року рівень середньої зарплати інспекторів також буде збільшено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З Держпродспоживслужби зробили непрацюючого “мегамонстра” — експерт про результати реформи

“Разом з цим середня заробітна плата інспекторів в регіонах становила 6691 грн, у центральному апараті — 7675 грн. За результатами 2017 року рівень середньої зарплати інспекторів буде збільшено. Звісно, у Службі розуміють, що цього недостатньо, щоб повністю зняти корупційні чинники у роботі інспекторів. Саме тому Держпродспоживслужба неодноразово зверталася до Міністерства фінансів, профільного комітету ВРУ та міністерств, які формують політику Служби з проханням врахування питання з фінансуванням Служби”, — повідомили у міністерстві.

У Мінагрополітики також нагадали, що Держпродспоживслужба на виконання постанови КМУ взяла на себе функції Державної ветеринарної і фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби, а також функції із здійснення державного контролю за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду у сфері туризму та курортів; із захисту прав споживачів виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; державного контролю за додержанням законодавства про рекламу тощо, та забезпечує їх виконання.

Нагадаємо, як повідомляв УНН, В.Лапа визнав недостатню ефективність превентивних заходів у боротьбі з АЧС.

Також нагадаємо, за словами нардепа С.Тригубенка, головна причина трагічних наслідків АЧС, полягає у некомпетентності контролюючих органів.

При цьому, директор Всеукраїнської громадської організації “Союз споживачів України” Максим Несміянов переконаний, що очікуваних результатів від реформи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів немає. Більше того, замість реформи фактично відбулося формування “мегамонстра” з широкими повноваженнями для заробляння грошей.