Полозов: без рішення Міжнародного трибуналу обміну би не було

КИЇВ. 10 вересня. УНН. Трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію повернути Україні 24 захоплених моряків і судна ще у травні 2019 року. Моряки після атаки з боку РФ біля Керченської протоки більше 9 місяців перебували в РФ, в СІЗО "Лефортово", і були звільнені 7 вересня в рамках обміну разом із ще 11 заручниками. Як вважає адвокат Микола Полозов, який керував групою захисників у справі моряків, звільнення стало можливим завдяки рішенню трибуналу. В інтерв'ю УНН Микола Полозов розповів, як міжнародні суди визначають хід переговорів із РФ на політичному рівні.

- У справі моряків, як ви згадували, початкова стратегія була в тому, щоб залучити до справи увагу міжнародної спільноти. Як тепер буде сприйматися рішення Міжнародного трибуналу, якщо моряків обміняли, а не звільнили?

- Річ у тім, що рішення Трибуналу з морського права займає вкрай вузьку позицію. Звільнили моряків - їм цього досить, не повернули кораблі - наказ у цій частині не виконаний. Тому технічно Росія виконала лише частину наказу трибуналу: повернула моряків в Україну, а кораблі досі залишаються під російським контролем.

- Що може зробити Україна стосовно цього майна?

- В рамках рішення трибуналу, кораблі ще не повернуті, відповідно, переговорний процес з цього питання повинен тривати. Що стосується більш широких аспектів, це питання більш політичне, ніж юридичне, і, дійсно, я думаю, поки не будуть повернуті кораблі, трибунал не буде задоволений.

- Поки не повернуті кораблі, можна говорити і про додаткові санкції щодо цього рішення?

- Так, у тому числі.

- Анонсовано, що 11 вересня ЄСПЛ заслухає позиції України і Росії по Криму. Які ви можете зробити прогнози?

- Річ у тім, що дійсно був поданий відповідний позов Україною в Європейський суд з прав людини. Я більше ніж упевнений, що Європейський суд зафіксує порушення Європейської конвенції в діях Росії, спрямованих проти України, проти конкретних громадян України. Там (у позові - ред.) докладно зафіксовані всі порушення. Інше питання, що Російська Федерація кілька років тому прийняла закон, згідно з яким може не виконувати ті рішення ЄСПЛ, які їй не цікаві. Відповідне рішення приймав Конституційний суд Росії, і в цьому сенсі, якщо буде прийнято позитивне рішення на користь України, це буде підстава для подальшого політичного тиску, але може де-факто Росією не виконуватися, виходячи з внутрішнього законодавства.

- Той факт, що РФ повернули в ПАРЄ, на ваш погляд, посприяє тому, щоб Росія виконувала рішення ЄСПЛ?

- Безумовно, країни Заходу можуть використовувати судові рішення як інструмент тиску на Росію. Це питання політичних інтересів, як ЄС, так і США.

- У рамках обміну в Україну повернулися 35 осіб. У коментарі УНН ваш колега Марк Фейгін сказав, що для України тепер пріоритетом повинна бути робота з повернення кримських татар. Ви згодні з таким підходом?

- На поточний момент залишається 110 громадян України в заручниках в Росії і переважна кількість з них - кримські татари. Президент Зеленський під час зустрічі заявляв, що переговори триватимуть, що вони сподіваються, що їм вдасться досягти позитивних рішень щодо повернення решти громадян України, які перебувають в російських в'язницях. Я сподіваюся, що так і станеться. Ситуація з кримськими татарами в принципі важка, тому що Росія має всі інструменти для того, щоб захоплювати нових заручників, так як вони залишаються в Криму, вони там живуть. Ніщо не заважає сьогодні Росії сто чоловік відпустити, а завтра двісті нових набрати. Це головна проблема, що Путін завжди може поповнювати число заручників без жодних обмежень.

- Які механізми росіяни найчастіше використовують, щоб переслідувати кримських татар і українців у Криму?

- Перш за все, це нав'язування громадянства, це призов жителів Криму в російську армію, це обмеження освіти і культури. У Криму практично не залишилося кримськотатарських класів, не залишилося українських шкіл, всіляко знищуються об'єкти культурної спадщини, у тому числі, знаменитий Ханський палац у Бахчисараї, і це комплексна стратегія асимілювання. З материка завозиться велика кількість росіян для того, щоб знизити відсоток корінних жителів.

- Як писав УНН, прокуратура АР Криму об'єднала кримські справи у 6 кейсів. Ви співпрацюєте з українським слідством в рамках цієї роботи?

- У мене є певні контакти з представниками кримської прокуратури. Я не буду більш докладно говорити, але інформація, яка допомагає їм розслідувати ці справи, у них є. Ці справи повинні трансформуватися у політичний компонент. Будь-які рішення міжнародних судів у Росії ігнорують. Такі рішення можуть спричинити введення санкцій і примушувати Росію до подальших переговорів. Якщо в судах будуть досягнуті позитивні рішення і якщо на підставах цих рішень буде загроза санкцій або санкції, це буде стимулом для Росії, щоб йти на поступки у переговорах.

- Тобто, без рішення Морського трибуналу обмін міг би і не відбутися?

- Безумовно. Без рішення Морського трибуналу нічого б не було.

- З новою владою ви співпрацюєте? Яке їхнє ставлення до цих справ? Комунікація з вами і вашими колегами підтримується?

- Я можу сказати, що для мене дуже важливо, що для нової влади залишається пріоритетом порятунок заручників, політичних в'язнів. Як і попередній президент, так і нинішній ставить у пріоритет людський вимір. Для мене це дуже важливо.

- Пана Зеленського критикували, що в списку переданих Росії осіб фігурував Володимир Цемах. Що ви думаєте з цього приводу?

- Я вважаю так, що, по-перше, нинішня влада користується напрацюваннями, які були досягнуті минулою владою, і, звичайно ж, ці напрацювання не можна розтрачувати даремно, в тому числі і втрачати союзників і партнерів України, які є за цей час. Що стосується Цемаха, я не думаю, що він настільки ключовий свідок для Міжнародного трибуналу. Якщо питання звільнення Цемаха було обумовлене звільненням Олега Сенцова, якого Путін дуже не хотів віддавати, то, на мій погляд, ці дії виправдані.

- Розкажіть, які зараз важливі справи проти кримських татар?

- Я можу сказати, що справа "Хізб-ут-Тахрір", це близько 20 справ і близько 50 чоловік, які за цими звинуваченнями перебувають у тюрмах, є справи про екстремізм, справа диверсантів. Усі політичні в'язні, незалежно, які пред'явлені їм звинувачення, потребують підтримки і захисту.