Голова парламентської Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки корупції у правоохоронній та судовій системах Сергій Власенко озвучив висновки допиту виконавчого директора ГО Фундація DEJURE Михайла Жернакова, повідомляє УНН.
У своєму Facebook Власенко зазначив, що комісія розглянула звинувачення, озвучені раніше представниками громадського сектору щодо можливого впливу Жернакова на формування складу Громадської ради доброчесності (ГРД), можливих зловживань коштами міжнародної технічної допомоги та втручання в процес обрання членів ГРД четвертого скликання. Також вивчалося питання розповсюдження серед учасників зборів списків із помітками рекомендацій, за кого голосувати.
За даними ТСК, Фундація DEJURE та пов’язані з нею організації могли отримати контроль над 13 із 19 членів ГРД у результаті цих процесів. У комісії наголошують, що ГРД відіграє ключову роль в оцінці кандидатів на посади суддів, а її висновки суттєво впливають на формування суддівського корпусу.
"Ці люди (члени ГРД) сильно впливають на скла суддівського корпусу, який ми з вами як громадяни України отримуємо. І щоб незалежно оцінювати "доброчесність" кандидатів у судді, ці члени ГРД повинні бути незалежними, фаховими та неупередженими", - зауважив Власенко.
Ключові тези, які, за словами народного депутата - голови ТСК Власенка, пролунали під час допиту:
1. Фінансування членів ГРД. Жернаков підтвердив, що DEJURE здійснювала вибіркові виплати окремим членам ГРД третього та четвертого складу "роботу, пов’язану з діяльністю ради", попри те, що законом ця діяльність визначена як неоплачувана. Критерії відбору він не пояснив.
2. Процес формування складу ГРД. Жернаков не зміг надати чітких пояснень щодо принципів відбору кандидатів, яких його організація та партнерські ГО делегували до складу ради.
3. Попередня узгодженість списків. За словами Жернакова, списки кандидатів із позначками щодо голосування дійсно узгоджувалися наперед. І він вважає цю практику прийнятною.
4. Грант на секретаріат ГРД. Жернаков підтвердив наявність гранту, отриманого для формування секретаріату ГРД, який не був використаний вчасно.
5. Вплив пов’язаних ГО. Три громадські організації, керівники яких входять до органів управління DEJURE, разом провели 13 кандидатів із 19, тобто абсолютну більшість, яка може ухвалювати потрібні рішення.
6. Фінансові перекази на ФОП. Жернаков визнав, що перераховував кошти міжнародних партнерів на власний ФОП, хоча спочатку це заперечував.
7. Меморандум між ГРД та DEJURE. Жернаков підтвердив ініціювання документу, який передбачає особливий формат співпраці з ГРД. Його підписали 13 членів ради, серед яких, за інформацією ТСК, дев’ятеро отримували виплати від організації Жернакова.
8. Оцінка змін у судовій системі. На запитання про покращення роботи судів за останні роки Жернаков конкретної відповіді не надав.
Голова ТСК підсумував, що почуте викликає серйозне занепокоєння, з огляду на вплив Громадської ради доброчесності на відбір майбутніх суддів та необхідність забезпечення незалежності й неупередженості членів ради.
Жернаков, своєю чергою, усі звинувачення в можливих махінаціях відкидає і заявляє, що наразі ГРД бере участь в "історичному наборі" 550 суддів до апеляційних судів.
Нагадаємо
Процес обрання суддів до апеляційних судів також супроводжується гучним скандалом. До Верховного суду подано щонайменше 70 позовів через ймовірні махінації Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) під час конкурсу. Приводом стала процедура, за якою ВККС обирав суддів. Учасники стверджують, що конкурс відбувся непрозоро, виграли його наближені до ВККС та ВРП судді, а перевірка робіт відбувалась поза електронною системою. Зокрема переміг у конкурсі помічник голови ВККС, члена екзаменаційної комісії, Руслан Раімов, який до 2019 року жив і працював у росії, а під час спроби працевлаштуватися в Офіс Генпрокурора був визнаний не доброчесним.
Голова ВККС Андрій Пасічник під час допиту парламентської ТСК підтвердив, що роботи кандидатів він перевіряв вдома, попередньо роздрукувавши їх. Після перевірки, за його словами, усі роботи він спалив. За цими фактами відкрито кримінальне провадження.
В експертному середовищі тим часом обговорюється відсутність законодавчо закріплених критеріїв "доброчесності" та маніпуляції, повʼязані з цим. Також визначальним є відповідність доброчесності тих осіб, які проводять конкурси на доброчесність.
"Як ми можемо очікувати чесного, неупередженого й професійного відбору суддів, якщо делегування до ГРД здійснюють особи, які самі демонструють поведінку, несумісну з базовими стандартами поваги, добропорядності й відповідальності?
Механізм, створений у 2016 році як інструмент очищення судової системи, сьогодні ризикує бути дискредитованим тими, хто, замість доброчесності, демонструє зневагу та відверту неповагу до державних інституцій і представників народу.
ГРД повинна бути символом професійності, етичності та громадянської зрілості. Але якщо люди, причетні до її формування, публічно демонструють протилежне - це вже не окремий інцидент, а виклик для всієї системи побудови справедливого судочинства", - зазначає адвокат Дмитро Бузанов.