Цитата
“У нас готовий законопроект про скасування ВЕЗ „Крим“. Зараз ми переносним деякі пункти, які потрібно було б врегулювати, в інші закони. Наприклад, порядок перетину кордону або скасування обов’язкової сплати податку та звільнення від відповідальності за несвоєчасне подання податкової декларації. Тобто він готовий і вже наприкінці наступного місяця, сподіваюся, ми вже зможемо його скасувати”, — сказав Умеров.
Деталі
За його словами, проект закону про скасування СЕЗ “Крим” підтримують більшість фракцій Верховної Ради.
“Ми пропонуємо скасувати всі дискримінаційні положення, що стосуються громадян України. Наприклад, люди, які мають кримську прописку з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів, тобто до іноземців. Це призводить до того, що, наприклад, при продажу нерухомості або успадкування людина повинна заплатити підвищений податок, як для іноземців. Це потрібно скасувати, це ставлення до громадян України як до нерезидентів. Ми зараз не проводимо жодних господарських операцій з окупованим Кримом, тому нам він (закон про СЕЗ „Крим“ — ред.) не дуже потрібний”, — розповів Умеров.
Доповнення
Умеров раніше повідомляв, що парламентське міжфракційне об’єднання “Кримська платформа” розробляє пакет законопроектів, що стосуються тимчасово анексованого Криму, розглянути які Верховна Рада планує до 18 травня і 23 серпня.
В грудні минулого року у Раді створили депутатське об’єднання “Кримська платформа”.
Нагадаємо, в березні цього року Президент України Володимир Зеленський видав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року “Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”.
Рада національної безпеки й оборони України ухвалила проект “Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь” 11 березня.
Після цього голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що низка принципових пропозицій Меджлісу повинна була бути включена у стратегію деокупації Криму, але до документа не увійшли.
До слова, у МЗС України ще у липні 2020 року заявляли, що Україна підготувала стратегію деокупації Криму.
Також керівництво України раніше оголосило про створення міжнародного майданчику, який опікуватиметься проблемами Криму — “Кримської платформи”. “Кримська платформа” має стати новим міжнародним форматом для підвищення ефективності та координації дій міжнародного співтовариства з деокупації Криму і захисту прав та інтересів кримчан. “Кримська платформа” має працювати на кількох рівнях. Перший — найвищий політичний рівень, до якого долучаться глави іноземних держав. Другий — рівень глав МЗС та міністрів оборони. Третій — міжпарламентський рівень. І четвертий — рівень експертів.
В Офісі Президента вказували, що саміт “Кримської платформи”, у якому запланована участь лідерів іноземних держав, відбудеться 23 серпня 2021 року.
Додамо, 7 років тому, 20 лютого 2014 року, розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України. Цього дня до українського Криму почали прибувати російські військові підрозділи в межах операції із захоплення півострова. Незаконна спроба анексії АР Крим та міста Севастополя, а також подальше розв’язання збройного конфлікту на Донбасі стали етапами реалізації плану Росії, спрямованого на руйнування української державності, вказали раніше у МЗС.