“Власник агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт", позаштатний радник президента України Юрій Косюк зробив чергову справедливу для єврореформаторської влади заяву. Він переконаний: існуючий обсяг квот на безмитне ввезення до Євросоюзу тушок курей є... обманом України”, – повідомив В. Медведчук.
“У межах 250 000 — 300 000 тонн. Цей обсяг був би справедливим”, – цитує він Ю.Косюка.
В.Медведчук нагадав, що “в січні 2016-го, як тільки вступила в силу "поглиблена і всеохоплююча" зона вільної торгівлі з ЄС, Юрій Косюк першим із прихильників західного вектора зовнішньоекономічної інтеграції дозволив собі розгромні коментарі”.
“Ніякого відкриття ринків не відбулося”, — заявив він (Ю. Косюк) тоді. І був навіть більш категоричний: “...Та зона вільної торгівлі, яку сьогодні пропагують, це обман України”. “Ці квоти мізерні, неадекватні і вимагають термінового перегляду”, — вторив йому пізніше народний депутат Віктор Галасюк. У Федерації роботодавців України вимагали збільшити квоти у 12 — 15 разів, а щодо деяких груп товарів — скасувати їх зовсім", – зазначив лідер "Українського вибору — Права народу".
“Після цих заяв в експертному співтоваристві почалися палкі дискусії про ефективність (читай — неефективність) ЗВТ з ЄС для України. Однак далі обговорень і обурення українських чиновників політикою "європейських партнерів" справа не пішла. Хоча українські товаровиробники та експерти-економісти наводили і наводять більш ніж переконливі цифри. Так, за даними, оприлюдненими асоціацією "Український клуб аграрного бізнесу", на початок квітня 2017-го Україна вже (!) вичерпала річні квоти на безмитний експорт товарів до ЄС по шести позиціях. Це, зокрема, мед, цукор, крупи та борошно, виноградний і яблучний соки, кукурудза, оброблені томати. Деякі з цих квот були закриті ще в... січні 2017 року. Зараз на 86% використана річна квота на пшеницю, на 50% — на поставки вершкового масла. На II квартал закрита квота на експорт курятини. Безмитний експорт до Європи українських товарів тане на очах, а обіцянки Кабміну домогтися перегляду мізерних квот так і не виконані. Уряду довелося визнати — вихід на розрекламований євроінтеграторами європейський ринок пов’язаний з цілою низкою труднощів”, – підкреслив В.Медведчук.
У зв’язку з цим він наводить цитату віце-прем’єра, міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе: “Країни ЄС також захищають свої ринки збуту. Вони не чекають нас там із розпростертими обіймами і готовністю поділитися своїми ринками. Але ми працюємо, намагаємося переконати європарламентарів підтримати квоти, які були запропоновані Європейською комісією”.
“Так, європейські виробники захищали і захищатимуть свої ринки від економічних інтервенцій. Так, вони зацікавлені у встановленні квот. Але хіба не розуміли цього наші доморощені еврореформатори, коли агітували за ЗВТ з ЄС? Чудово розуміли (тим більше зважаючи на ту колосальну просвітницьку роботу, яку провів "Український вибір", роз’яснюючи і доводячи, які ризики і загрози несе ЗВТ з ЄС для України). Еврореформатори все прекрасно розуміли, але при цьому годували народ казками про експансію українських товарів на європейські ринки. А сьогодні європейці годують Київ казками про збільшення квот. Цифри ж говорять самі за себе. У 2016-му, за рік дії ЗВТ з ЄС, експорт українських товарів до європейських країн збільшився лише на 3,7%. У той же час імпорт з Євросоюзу в Україну зріс куди помітніше — на 11,8%. Економічне зближення України з ЄС стало катастрофою для українських експортерів: замість "прориву" українських товарів на ринок Євросоюзу ми спостерігаємо повзучу експансію європейських товарів на український ринок”, – продовжує В.Медведчук.
За його словами, “фактично ЗВТ з ЄС виявилася зоною дискримінації і обману для українських товаровиробників”.
“Обіцяна "майданними лідерами" економічна євроінтеграція України в ЄС провалена, а тому єврореформатори намагаються знайти їй заміну, закликаючи українських товаровиробників освоювати ринки країн Азії і Західної Африки. Але чи варто було для цього підписувати ЗВТ з ЄС і відмовлятися від співпраці з нашими багаторічними економічними партнерами...? Чи варто було жертвувати економічним і політичним суверенітетом країни? Чи варто було приносити на вівтар євроінтеграційної ідеї майбутнє України? Думаю, відповіді очевидні”, – підсумував політик.