Зокрема, перший сценарій розвитку передбачає, що упродовж 2018-2020 років створюватимуться умови для переходу до сталого економічного зростання, яке базуватиметься на розширенні, перш за все, інвестиційного попиту, зміцненні конкурентоспроможності української економіки, підвищенні ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу.
У цілому за цим сценарієм у середньому за період 2018 — 2020 років прогнозується щорічне зростання ВВП на рівні 3,5% (у 2018 році — на 3%).
Другий сценарій при наявності більшості однакових сценарних умов порівняно із першим передбачає більш оптимістичну динаміку соціальних показників, зокрема, зростання соціальних стандартів, нижчий рівень безробіття, а також кращу реакцію бізнесу на запроваджені реформи.
За цим сценарієм прогнозується зростання ВВП в середньому на рівні 4,3% щорічно (у 2018 році — 4%).
Третій сценарій найменш оптимістичний. Він принципово відрізняється від першого зовнішніми умовами, які є досить вагомим фактором, ураховуючи наявну високу залежність української економіки від впливу зовнішнього середовища.
Цей сценарій передбачає гіршу зовнішньоекономічну кон’юнктуру, ніж за першим та другим сценаріями, повільніше зростання основних торгових партнерів України, які стримуватимуть розширення попиту на вітчизняні товари та негативно позначатимуться на припливі фінансових ресурсів в країну, у тому числі необхідних для впровадження реформ. Зокрема, обережність інвесторів щодо вкладання коштів в українську економіку обумовлюватиме незначні обсяги коштів, які залучатимуться шляхом приватизації державного майна.
Крім того, спостерігатиметься скорочення виробництва в експортоорієнтованих видах промислової діяльності, що негативно позначатиметься на загальних темпах зростання промислового виробництва.
В цілому за цим сценарієм прогнозується зростання ВВП в середньому на рівні 1,3% щорічно (у 2018 році — 1,2%).
Зауважимо, як основний уряд розглядатиме перший сценарій та на основі саме його параметрів здійснюватиметься розрахунок бюджетних показників.
Нагадаємо, за даними Нацбанку, серед основних ризиків для прогнозованого розвитку української економіки: відсутність прогресу у проведенні реформ, необхідних для співпраці з МВФ, приведення цін на газ для населення до ринкового рівня, трудова міграція, а також низка чинників, пов’язаних з розвитком світової економіки.