Участь у заході взяли представники Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, РНБО, народні депутати, військові експерти, науковці.
Учасники заходу обговорили проблемні питання угорської меншини на Закарпатті, дискутували на предмет того, чи має місце втручання Угорщини у внутрішні справи України, та чи має місце конфлікт між Угорщиною та Україною.
За словами заступника виконавчого директора аналітичного центру “Українська призма” Сергія Герасимчука, відносини України та Угорщини завжди були складними.
“Ми щороку проводимо дослідження ефективності зовнішньої політики України, і у нас завжди були складні відносини із Угорщиною. Це спричинялося і тим, що політичний інтерес з боку української сторони був не дуже високий, і інституційна співпраця між МЗС, МВС, СБУ не завжди була достатньо ефективною, і бачення України у стратегічних моментах по Угорщині майже не згадувалося”, — сказав він.
У свою чергу юрист Анна Маляр вказала, що Угорщина впливає на внутрішню та зовнішню політику України не перший рік.
“Угорці з 2011 по 2014 рік видали 70 тис. паспортів громадянам України, а з 2014 по 2016 рік заявок від наших громадян було вже 79 тис. Разом це майже 150 тис., і це навіть більше, ніж та кількість угорців, яка проживає на Закарпатті — 130 тис. Тобто, наші трудові ресурси перетікають туди. Угорці таким чином впливають на українську внутрішню і зовнішню політику”, — уточнила вона.
Юрист додала, що загрози прямого військового вторгнення в Україну з боку Угорщини немає. Однак, українська влада не мала б допускати мобілізації вітчизняного населення іншою державою.
“Думаю, що ми повинні вдатися до нестандартних кроків. Ми не можемо заборонити угорцям говорити, співати чи читати угорською, не можемо заборонити їм бути близькими до своєї материнської країни. Бажано використати цей ресурс в наших інтересах: тобто, якщо вони хочуть допомагати угорцям, то ми можемо мати спільну участь у цих проектах, і тоді вони будуть контрольовані Україною. Вони будуть прозорими і зрозумілими для України. Співробітництво — це здоровий і нормальний діалог”, — підкреслила вона.
Окремі учасники заходу не змогли підняти проблемні питання через ризик порушити державну таємницю. Тож, Верещук, підсумовуючи захід пообіцяла, що наступного разу засідання робочої групи пройде у закритому режимі.