"Ми не можемо цього зробити і підтримати євроатлантичні зусилля (України – ред.), адже Київ знехтував правами нацменшин і грубо порушив угоду про асоціацію між ЄС та Україною, що вступила в силу на початку вересня", – сказав Сійярто.
За його словами, якщо для України важливо інтегруватися у структури ЄС і НАТО, вона повинна виконати свої міжнародні зобов’язання, зокрема відкликати, на думку міністра Сійярто, "дискримінаційний" щодо нацменшин України закон про освіту. Лише в цьому випадку Україна знову може розраховувати на повноцінну підтримку Угорщини, наголосив угорський урядовець.
Він також зазначив, що Угорщина "не принесе в жертву закарпатських угорців на вівтарі світової політики".
Український закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном, головним чином в Угорщині.
Перехідні положення закону передбачають: "особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою".
Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні.
Статтю 7 закону "Про освіту" (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії. Лілія Гриневич заявляє, що висновки Венеціанської комісії щодо мовної статті закону про освіту можна очікувати 11 грудня.