Згідно з документами, лікар, який надає первинну медичну допомогу (ПМД), може відмовитись від подальшого ведення пацієнта, якщо той не виконує медичних приписів або правил внутрішнього трудового розпорядку надавача ПМД, але лише за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров’ю населення.
Наказ МОЗУ № 503 також визначає, що лікар може відмовитись підписувати декларацію з пацієнтом, якщо у лікаря уже є оптимальна кількість декларацій. Для терапевта - це 2000 декларацій, сімейного лікаря - 1800, педіатра - 900.
Водночас, лікар не має права відмовляти пацієнту у прийнятті декларації:
- через місце реєстрації, оскільки пацієнт має право обрати лікаря, який надає ПМД, незалежно від зареєстрованого місця проживання, хоча лікар може звернути увагу пацієнта на ймовірні труднощі у логістиці, оскільки до медиків пацієнти звертаються не лише за медичною допомогою, але й за довідками, направленням до інших спеціалістів тощо;
- через вік, стать, соціальний статус, матеріальне становище чи інші характеристики пацієнта (звісно, виняток становлять випадки, коли з педіатром хочуть підписати декларацією дорослі чи навпаки - батьки хочуть підписати декларацію для дитини з терапевтом);
- через історію хвороби пацієнта: люди, які мають хронічні чи інші захворювання, підписують декларації на рівних умовах;
- через те, що у людини немає паспорта, оскільки щоб підписати декларацію про вибір лікаря, будь-яка людина, яка на законних підставах перебуває на території України, може подати тимчасове посвідчення громадянина України; посвідку на постійне проживання в Україні; посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
- через те, що людина є тимчасово переміщеною особою, оскільки для ВПО немає жодної перешкоди, щоб підписати декларацію з вибраним лікарем, незалежно від місця реєстрації.
Нагадаємо, медичні установи первинної ланки, з лікарями яких уклали декларації українці, отримали близько 9 млрд грн від Національної служби здоров’я на лікування пацієнтів.