КИЇВ. 28 липня. УНН. Як зміни теператур впливають на рівень пожежонебезпеки, зміну кількості випадіння опадів та зміну мікроклімату у Криму? Що відбувається із фінансуванням Укргідрометцентру? Та чи стануть смерчі постійним явищем на півдні України? Відповіді на всі ці та інші питання читачам УНН дав директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда.
- Яким прогнозується бути серпень місяць?
Точних прогнозів погоди на більше, ніж місяць і навіть на місяць вперед не існує, тому є просто розрахунки по кліматичних моделях, є виявлені тенденції зміни погодних умов і температурного режиму у місячному розрізі для України. Користуючись цими речами, можна сказати, що серпень за тими тенденціями зміни клімату, він є другий після липня по підвищенню температури повітря. Тобто середня температура серпня за останні років 30 в Україні зросла майже на 2 градуси. Це говорить про те, що у 99% температура повітря серпня місяця все одно буде вищою за будь-яку кліматичну норму - і значно вищою. Слід очікувати, що серпень буде спекотливий. Стосовно дощів, то тут питання складніше. Це має бути спекотливий місяць з великою кількістю днів з високою температурою повітря 30 і вище градусів, і не виключено, що будуть побиті температурні рекорди. Але, однозначно, що так не буде цілий місяць. Будуть періоди певних погодних змін, зниження температури, але вони будуть дуже короткочасні.
- Тобто це може зрости рівень пожежонебезпеки?
Станом на сьогодні, ми маємо дуже високу пожежонебезпеку у південній половині України, на сході України. Але, протягом цієї частини липня, що залишилася, і в серпні – це територія з дуже високим показником пожежонебезпеки, вона буде збільшуватися. Зрозуміло, що показник пожежонебезпеки у серпні у більшості днів буде високим.
- Яка зараз ситуація із забрудненням повітря в Києві? У яких регіонах України спостерігається найбільш забруднене повітря?
У Києві немає проблем із забрудненням повітря, ми маємо незначне перевищення гранично допустимих концентрацій, які пов’язані з двоокисом вуглецю і двоокисом азоту, і частково формальдегіду, але це абсолютно не критично, тому що якщо брати тривалі спекотливі періоди, коли у місті Києві довго не буває опадів, то ця ситуація може бути гіршою у 10 разів.
Але, треба бути готовим до того, що будуть такі періоди, коли якість повітря у місті Києві буде суттєво гіршою. Спрогнозувати ці періоди неможливо. Традиційно найбільш забрудненими є промислові міста: Маріуполь, Кривий Ріг, Дніпро. Але рівень забрудненості там також змінюється, і змінюється щодня. Повторюваність днів із високим забрудненим повітря у великих промислових містах, вона зростає, тому що температура повітря підвищується, синоптичні процеси не дозволяють швидко розсіювати ці всі забруднення, до цього також треба бути готовим.
- А де в Україні найчистіше повітря?
Найчистіше там, де немає промислових об’єктів. Якщо говорити по областях, то це може бути Сумщина, Чернігівщина, Житомирщина, Рівненщина, Волинь, Закарпаття і деякі інші регіони. У нас достатньо багато регіонів, у яких достатньо чисте повітря.
- Останнім часом в Україні фіксуються температурні рекорди: доволі спекотне літо, тепла зима. Які можуть бути наслідки через це найближчим часом? На що це впливає? З чим це пов’язано?
Починаючи з кінця 80-х років минулого століття і до сьогоднішнього дня відбувається доволі стрімке зростання загального температурного режиму в Україні, і це зростання призводить до збільшення кількості температурних рекордів. 90% температурних рекордів зафіксовано саме у цей період, особливо у 90-х роках і на початку 2000-х. Зараз їх трохи менше, але це не про що не каже, тому що загальна тенденція до зростання температури повітря, вона триває. Я вважаю, що з кожним роком цих рекордів буде все більше і більше. Ці рекорди можуть бути не тільки для літнього періоду, але і для зимового, що цікаво. Тому що на фоні глобального потепління відбуваються дуже різкі зміни погодних умов, а особливо у холодний зимовий період. Нехай ці періоди будуть короткочасні, ці похолодання можуть бути дуже жорсткими і навіть досягати температурних рекордів.
Підвищення температури має як позитивні, так і негативні наслідки, більша частина, звичайно, негативна. Вони стосуються погіршення умов вирощування сільськогосподарських культур в Україні, особливо тих, які зростають літом. Ті, які озимі культури, то у них ситуація дещо краща, ніж була раніше. Вони встигають пройти весь період розвитку і формування продуктивності ще до настання засушливих умов. А стосовно ярих культур, то зрозуміло, що є проблеми. І ці проблеми найбільш будуть виражені у південних, центральних і східних областях України, але клімат вирівняється і, навіть, на півночі та заході України посушливість клімату, вона також зростає. Найбільш негативний вплив може бути на сільське господарство.
Стосовно позитивних речей, то зрозуміло, що зима 2019-2020 років, її практично не було, а раз не було, це означає, що у нас була страшенна економія енергетичних ресурсів. Тобто для енергетики, для бюджету України це важливо, і тому це позитивний ефект. Стосовно впливу на інші галузі, то він дещо розмитий. Так, забезпечення водою України у нас і так не дуже, але кількість води, яка надходить у наші річки, озера і водосховища, то вона має тенденцію до певного зменшення. Слід готуватися до більш сухих періодів, з меншою кількістю дощів і з меншою кількістю води. Тобто забезпечення водою населення і промисловості воно, мабуть, буде поступово погіршуватися.
- Яка ситуація із температурними змінами в інших країнах? Наскільки ситуація відрізняється від України?
Глобальні оцінки говорять про те, що за останні 100 років середня річна температура повітря зросла на 1 градус. Стосовно України, то це зростання складає десь 1,4 градуси, а по певних сезонах у літку вона досягає майже 2 градусів, а взимку навіть перевищує 2 градуси. Тенденція до зростання температури в України навіть більша, ніж загальносвітова. Стосовно Європейських країн, то найбільше підвищення температури повітря спостерігається у північних країнах - Скандинавські країни, - дещо менше - у середній полосі, і зовсім мало змінюється температура повітря у країнах Середземномор’я. Але найбільші зміни відбуваються саме у північних регіонах і середній полосі Європи, і для більшої частини України це також характерно.
- Взимку та навесні опадів майже не було, а влітку навпаки - були повідомлення про випадання місячної норми опадів за день. Що відбувається з кількістю опадів останнім часом?
За період цих кліматичних змін найбільш активних загальна кількість опадів вона суттєво не змінилася, вона навіть дещо збільшилася – середньорічна кількість опадів. Але ми повинні говорити не просто про опади, а про ефективність цих опадів для того, щоб забезпечити вегетацію рослин, наповнення річок і так далі. Тут є проблеми, тому що з підвищенням температури повітря, особливо з великою кількістю спекотливих днів, збільшується випаровуваність, і ефективність цих опадів зменшується. Треба говорити про те, що в тих періодах, коли ці опади потрібні, їх не вистачатиме, а у зимовий період не відбувається накопичення через сніговий покрив, який стає зовсім не стійкий. І, таким чином, з опадами в Україні також будуть проблеми.
- З чим пов’язані рекордні паводки у Західній Україні? Чи може це стати тенденцією? Які можуть бути наслідки?
Я би не називав цьогорічні паводки рекордними. Найбільш руйнівні історичні паводки були на Закарпатті у 1998 і 2001 роках, на Прикарпатті у 2008 і 2010 роках. Цьогорічні процеси, які проходили у цьому році, вони не досягли тих критеріїв. Тобто ситуація могла бути набагато гіршою, але у певних регіонах були великі проблеми і залишаються досі. За рахунок великої кількості опадів у тих низько розташованих місцях, куди стікає велика кількість води, то, звичайно, вони створюють місцевий схиловий стік, - це не річкові паводки, - який призводить до накопичення води у низько розташованих місцях, затоплення будинків, сільгоспугідь. З річками це навіть менш пов’язано, але також від підвищення рівня води у річках уцьому році були достатньо складні проблеми.
Тенденцією це стати не може з одного боку, а з іншого боку, ми повинні розуміти, що внаслідок зміни клімату одним з наслідків зміни клімату є збільшення частоти природних стихійних лих, і якщо вони будуть збільшуватися кожного десятиліття хоча би на 10%, то це буде говорити про те, що це буде повторюватися. Одноразові випадки випадіння дуже сильних дощів, вони є, були і будуть ще більше і частіше.
- Чи є передумови для виникнення нових лісових пожеж? Чому у цьому році спостерігається велика кількість масштабних лісових пожеж? Що є їх причиною?
Причиною пожеж у Чорнобильській зоні і на Житомирщині є відсутність снігового покриву дуже тривалий період часу взимку - майже на 50% менше опадів випало у зимовий період в тих регіонах. У результаті навіть при низьких температурах відбувалося висушення підстилаючої поверхні і того покриву, який є у лісах під деревами. Тому вже у кінці зими утворилися умови для високої пожежної небезпеки, і вона проявилася такими масштабними пожежами.
Важливо, що той період був дуже сухим, тому завадити цьому лиху було дуже складно, тому що пожежі необов’язково виникають через те, що хтось запалив багаття і тому подібне. Пожежа може виникнути із звичайної пляшки, викинутої на сонячному місці у лісі. Це може бути від грози, це може бути від різних причин. Уникнути цього було практично неможливо, хоча заходи, які проводяться лісниками і ДСНС України, ми всіх налаштовували на те, що така ситуація буде. Було навіть засідання Державної комісії України з надзвичайних ситуацій, на якому ми наголошували про те, що у цьому році в Україні буде просто аномальний сезон з точки зору пожежної небезпеки.
Станом на сьогодні, ситуація покращилася, і сьогодні лише у південних областях ми маємо високий ступінь пожежної небезпеки, а дощі, які пройшли, вони поліпшили ситуацію на сході, на півночі, а на заході вона ще не виникала, але заспокоюватися не можна. Тому що синоптична ситуація змінюється - змінюється також і показник пожежної небезпеки.
- Останнім часом люди у соціальних мережах публікують відео із смерчами, особливо багато з Херсонської області. Це аномалія чи норма для цієї місцевості?
Тут є два аспекти. Перший – інформаційний. Сьогодні поширення інформаційних ресурсів відбувається з фантастичною швидкістю, раніше цього не було і не могло бути. Тому кількість таких явищ, які фіксують люди, поширюють у соціальних мережах, поширюють іншими засобами, звичайно, вона зросла катастрофічно. Це не означає, що цього не було раніше, просто про це ніхто не знав, а якщо й знав, то побачив, але нікуди передати не міг. Другий аспект у тому, що смерчі пов’язані з температурним режимом. На фоні високих температур їх кількість зростає, і ми робимо висновок той, що кількість смерчів за останні 10-15 років дійсно в Україні зросла, продовжує зростати, тому що росте температура повітря.
У нас не можуть бути смерчі 5-ї категорії, як торнадо у США, у нас вони максиму 3-ї категорії, а так переважно 1-2 категорії, як правило, значних збитків не завдають. Боятися масштабних проявів смерчів в Україні не варто, у нас не той клімат.
- Скільки грошей закладено до бюджету у цьому році на Укргідрометцентр? Коли в останній раз оновлювалося обладнання? Коли планується?
Наша служба складається із обласних організацій, метеорологічних станцій, гідрологічних постів, авіаційно-метеорологічних, морських станцій - дуже багато всього. На все про все на цій рік виділяється близько 600 млн гривень, склад працівників у нас близько 4,5 тисяч осіб, з цієї суми 85% - це заробітна плата, інші гроші йдуть на підтримку діяльності. Говорити про серйозний розвиток і модернізацію поки що не приходиться, тому що тих коштів, які виділяються у розмірі близько 10 млн на рік, їх явно не достатньо, але ми поступово проводимо заміну обладнання, там, де можна і потрібно автоматизуємо. Цього явно не достатньо, щоб говорити про якийсь прорив, про досягнення європейського рівня чи середньоєвропейського.
Тому ми багато часу витрачаємо на просування різних проектів, їх багато вже було реалізовано і з Європейським Союзом, і з НАТО, але цього явно не достатньо, ці всі вирішення питань доволі локальні, тому ми вважаємо, що на сьогодні за підтримки уряду України потрібно реалізувати проект Європейського Союзу або Світового банку стосовно модернізації гідрометеорологічної діяльності України. Вартість цього проекту нами оцінена, проекти пропозиції підготовлені, все нормально. Цей проект може становити до 100 млн доларів на 3 роки, і тоді наша гідрометеорологічна служба підніметься до рівня польської метеорологічної служби.
- Ви раніше повідомляли, що не треба довіряти телеграм-ботам, які інформують про забруднення повітря. Чи планує Укргідрометцентр запускати свої телеграм-боти з такою інформацією?
Підготовка і запуск таких каналів вони потребують коштів, сьогодні вільних коштів, які могли бути спрямовані на те, що б розробити відповідні програмні продукти для того, щоб розмістити на сайті інформацію про забруднення повітря, сьогодні ми цього не можемо зробити, але ми користуємося іншими способами. Сьогодні ми кожний день інформуємо Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про те, які рівні забруднення є в Україні - у нас таких пунктів 129, - і ми по цих всіх пунктах щоденно надаємо їм інформацію. З метою того, що Міністерство розробить якийсь відповідний продукт для розміщення та інформування населення.
Те, що показується на цих ботах, зрозуміло, що люди не в змозі сприйняти всі ці індекси, коефіцієнти і тому подібне. Ми оперуємо іншими речами, ми говоримо про те, що є рівень забруднення, є гранично допустима концентрація, і у скільки разів ця гранично допустима концентрація в даний момент перевищується десь там. Ці дані боти дати не можуть, вони рахують якісь незрозумілі індекси. Тому я вважаю, що це є скоріш дезінформація населення, ніж інформація. Для підготовки цих сайтів використані дистанційні засоби – супутникові. Супутникові засоби визначення забруднення атмосфери, якщо є хмарність, то вони дають це забруднення на верхній межі хмар, якщо немає хмарності, то дають нижче. Але погрішність їх більша, ніж точність їх вимірів.
- Чи є інформація про те, наскільки за роки окупації Криму та відсутності поставок води на півострів там змінився ґрунт, мікроклімат?
У Криму у нас було близько 30 метеорологічних станцій, всі вони здійснювали спостереження за ґрунтом, водою і ще 60 гідрологічних постів, які були на річках, водосховищах. На сьогодні ми цієї інформації не отримуємо, ми її не маємо, не можемо аналізувати. Але ми наполягли, щоб ті метеорологічні станції, які передавали інформацію на міжнародний обмін, до окупації, щоб ця інформація була збережена, і через всесвітню метеорологічну організацію, через Російську метеорологічну службу вдалося добитися того, що та інформація, частина інформації з метеостанцій Криму, йде міжнародний обмін, а вже звідти отримуємо ті дані. Їх небагато - всього 5 станції - замість тієї великої кількості, яка була. Але для якихось певних наближених оцінок цього достатньо.
Ситуація з опадами в Криму дуже складна, тому що спостерігається дефіцит опадів, майже 40% по відношенню до норми, а норма дуже маленька, і вона не забезпечує. Української води у Криму немає, водосховища сильно зневоднилися, вони майже пусті. Я б хотів сказати, що тієї води, що є у Криму, у більшості районів Криму цілком достатньо для забезпечення потреб населення. Найбільш складні регіони – це передгірські, починаючи від Керчі і до Ялти, але передгірські райони, там дійсно зараз практично пустеля, якщо раніше там вирощувалося дуже багато різних культур, то зараз нічого не вирощується.
- Чи є вплив і залежність мікроклімату в окремих районах Криму від поставок води з материкової України?
Звичайно, це залежність просто величезна, ну, не дарма різні політики, які представляють різні політичні сили зараз все більш частіше говорять про відновлення подачі води у Крим. Це говорить про те, що мікроклімат, який створився в Криму, а з часом можна буде говорити і про клімат як довготривалий період цього мікроклімату, то звичайно вплив надзвичайно суттєвий, але тут синоптики нічим допомогти не можуть.