Цитата:
“Є реальні питання про те, чи зможуть двопартійні зусилля щодо стримування російського вторгнення в Україну дійти до зали засідань Сенату цього місяця”, — йдеться у статті.
Видання зазначає, що лідер демократичної більшості у Сенаті Чак Шумер “виключив поштовх у питанні Росія-Україна зі свого списку порядку денного верхньої палати" на тлі "канікул" з нагоди Дня президентів, що у США святкують у третій понеділок лютого.
“Шумер не обговорював переговори про санкції або будь-що, пов’язане з українською кризою, у своїх недавніх виступах. І навіть якщо сенаторам вдасться укласти угоду, Шумеру, швидше за все, доведеться викроїти цілий тиждень вільного часу, а то й більше. За словами сенатора Кріса Мерфі (демократ, штат Коннектикут), це питання було порушено на обідніх зборах демократів у вівторок як можлива мета напередодні тижневої перерви”, — наголошується у матеріалі.
При цьому зазначається, що сенатори все більше розчаровуються у повільному обговоренні. Голова сенатського комітету з міжнародних відносин Боб Менендес (демократ, штат Нью-Джерсі) сказав, що учасники переговорів перебувають “у переломному моменті” і невдовзі їм доведеться визначитися з подальшим курсом. Сенатор Джим Ріш з Айдахо, головний республіканець у комітеті з міжнародних відносин, висловився так: “У нас закінчується злітно-посадкова смуга. Це має бути зроблено, і це має бути зроблено найближчим часом. І ми всі про це знаємо".
При цьому Мерфі сказав, що угода “у межах досяжності”. “Республіканці ведуть переговори дуже сумлінно”, — зазначив він.
“Інші припускають, що Сенат може відмовитися від всебічних переговорів на користь більш вузького плану, який може отримати майже одностайну підтримку та швидко пройти через палату”, — йдеться у статті.
Доповнення
Американські сенатори та помічники, як зазначається, вже два тижні сперечаються про складне законодавство, приділяючи особливу увагу масштабам санкцій, потенційним відмовам від санкцій та суворості покарань, які можуть бути накладені на РФ. Учасникам переговорів також довелося звертатися до комітету з асигнування за положеннями, що стосуються летальної допомоги, захисту у сфері кібербезпеки та багато іншого, вказує видання.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.